Читати книгу - "Я не вірю у казки, Лада Астра"

Запитаєте чи повірила я у казки? Думаю що ні, я ж все-таки реалістка, але інколи мені здається, що я сама живу у якійсь казці. Матвій робить все, щоб я таки повірила у дива. Та про що я з упевненістю можу сказати, так це про те, що кохання існує. Можливо й не таке як у казках, але для кожного воно своє, особливе і неповторне. 

PS:  

 Моїй невгамовній подрузі теж пощастило зустріти своє кохання. І не повірите за яких умов то сталося. Рита примудрилася так захворіти після веселого Нового року, що застуда дала ускладнення і загриміла моя подруга у лікарню із запаленням легень. 

А там лікар – Бублик Іван Степанович. А тепер здогадайтесь на яке прізвище Козюлькіній Маргариті довелося замінити своє дівоче? Та що поробиш, якщо кохання не питає коли звитись у вашому житті. І інколи воно має специфічне почуття гумору. 

А Долину сніжних дів ми тепер навідували на кожен Новий рік. Це місце, де все почалося і певно воно справді якесь особливе та навіть містичне, раз через скільки років я знайшла свою долю саме тут, але звісно в казки я не вірю.
 

Кінець