Читати книгу - "Зоряні Війни : Новий Шанс , Bogdana reider"

Ксанатос виявився справжнім викликом для своїх наставників. Його аристократичне походження і впевненість у власній перевазі робили його важким учнем. Але водночас, Гай і Квай-Гон розуміли, що в ньому прихований великий потенціал.

Шмі спостерігала за Ксанатосом з певною підозрою. Вона не раз бачила, як він ставився до інших падаванів, і це не викликало у неї симпатії. Але вона також знала, що кожен має право на другий шанс і можливість змінитися.

Одного разу, коли Шмі та Ксанатос залишилися наодинці під час тренування, вона вирішила спробувати поговорити з ним.

— Ксанатос, — почала вона, намагаючись знайти правильні слова. — Я знаю, що ти маєш великі амбіції та впевненість у собі. Але нам усім потрібно вчитися працювати разом і поважати один одного.

Ксанатос підняв брову, дивлячись на неї з недовірою.

— Чому тобі це так важливо, Шмі? — запитав він холодно. — Чому ти намагаєшся мене навчати?

Шмі зітхнула, намагаючись залишатися спокійною.

— Я не намагаюся тебе навчати, — відповіла вона м'яко. — Я просто хочу, щоб ми всі могли працювати разом і допомагати одне одному. Ми — команда, і від нашої співпраці залежить багато.

Ксанатос замислився на мить, потім знизав плечима.

— Можливо, ти маєш рацію, — сказав він нарешті. — Але я все ще вважаю, що мої методи ефективніші.

Шмі усміхнулась.

— Ксанатос, іноді найкращий спосіб досягти мети — це слухати та вчитися від інших. Ми всі можемо навчитися один від одного, якщо будемо відкритими до нових ідей.

Ксанатос не відповів, але задумливо дивився на неї. Шмі відчула, що можливо, її слова досягли його серця. Вона знала, що зміни не настають миттєво, але вірила, що з часом він зможе знайти свій шлях.

— Знайте Майстере мені навіть шкода майстра Джинна.  Проговорила дівчина коли вони летіли на місію ні я розумію що падавани різні бувають  в моєму старому храмі теж такі були. Гай відірвався від гало карти місцевості та подивися на свою падаван 

— І як майстри в храмі на Лоталі перевиховують таких  хвальків як Касантос 

— Для початку вам треба знати, що в нас юнлінги самого початку живуть з майстрами, — продовжила Шмі. — У моєму старому храмі немає чітких поділів на класи або групи. Ми всі вчимося разом, незалежно від нашого рівня. Це створює особливу атмосферу спільності та взаємопідтримки.

Гай уважно слухав, розуміючи глибокий сенс слів своєї падаван.

— Це звучить цікаво, — промовив він. — Але як ви справляєтеся з конфліктами між учнями?

Шмі усміхнулася, згадуючи старі часи.

— Ми вчимося розв'язувати конфлікти через діалог і розуміння. Наші майстри завжди наголошують на важливості емпатії та співчуття. Кожний учень має право висловити свої почуття і бути почутим. Так ми будуємо міцніші стосунки та вчимося працювати разом.

Гай задумався над її словами. Він знав, що Ксанатос потребує особливої уваги та підходу, але не був певен, як саме діяти.

— Можливо, нам варто спробувати щось подібне з Ксанатосом, — сказав він, нарешті. — Замість того, щоб постійно критикувати його за його підхід, ми можемо спробувати зрозуміти, звідки береться його поведінка.

Шмі кивнула, погоджуючись.

— Це може бути важко, але я вірю, що це варте спроби, — сказала вона. — Ксанатос має великий потенціал, але йому потрібен хтось, хто допоможе йому зрозуміти, що справжня сила полягає не тільки в умінні, а й у здатності співпрацювати з іншими.

 Вона  подивилась на гало карту  їх нових місій.Гай же крадькома вивчав свою падаван вони майстер і падаван вже рік він побачив, як Шмі перетворюється з юнлінга в мудру і співчутливу падаван. Її підхід до навчання та емпатії справді вражав, і він відчував гордість за її прогрес. 

Гай знову звернув увагу на гало карту місії та обдумував де краще приземлитися, щоб привернути як  менше уваги

Зореліт наближався до планети, а Гай і Шмі готувалися до приземлення. Місія була важливою і вимагала особливої обережності. Їхньою метою було знайти та захистити давній артефакт, який міг мати величезне значення для балансу Сили у галактиці. Планета, на яку вони прямували, була відома своїми небезпечними пустелями та ворожими мешканцями.

— Шмі, ми приземлимося в цій долині, — сказав Гай, вказуючи на гало карту. — Це місце виглядає досить віддаленим і мало населеним, тож ми зможемо уникнути небажаної уваги.

Шмі кивнула, підтверджуючи його думку. Вона відчувала хвилювання і водночас відповідальність за успіх цієї місії. Вони з Гаєм вже пройшли через багато випробувань разом, але ця місія могла стати однією з найважливіших.

Зореліт плавно приземлився на піщаному ґрунті долини. Піщані бурі, які часто траплялися на цій планеті, тимчасово стихли, даючи їм змогу безпечно висадитися. Гай і Шмі швидко спустилися з трапу зорельота, перевіряючи своє спорядження і готуючись до подорожі через пустелю.

— Ми повинні бути обережні, Шмі, — попередив Гай. — Ця планета може приховувати багато небезпек. Але я вірю, що разом ми зможемо впоратися з усім, що нас чекає.

Шмі усміхнулася, відчуваючи підтримку свого майстра.

— Я готова, майстре. Ми зможемо це зробити.

Вони рушили вперед, слідуючи за координатами, які привели їх до місця розташування артефакту. Піщані дюни під ногами нагадували їм про крихкість і непередбачуваність цього світу. Через деякий час вони натрапили на невеликий оазис, де вирішили зробити короткий перепочинок.

— Тут ми можемо зібрати сили та обдумати наш подальший шлях, — сказав Гай, сідаючи біля невеликого джерела води.Шмі кивнула головою

І сіла поруч, роздивляючись навколишню природу. Оазис був як маленький рай посеред безкрайніх піщаних дюн. Спокійна вода джерела, зелені рослини та спів птахів створювали контраст з суворими умовами пустелі.