Читати книгу - "Серця в Атлантиді"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
У нашому маленькому кампусі біля східного крила, де представники «Коулмен кемікалз» проводили інтерв’ю щодо прийняття на роботу, теж відбулася демонстрація. «Коулмен», як і «Доу», виробляла напалм. Крім того, «Коулмен», як виявилося, виробляла «Агент оранж», а також ботулінову речовину та антракс, хоча ніхто про це не знав, поки компанія не збанкрутувала в 1980-му. Університетська газета розмістила маленьке фото, на якому протестувальників виводили геть. На дещо більшому фото було видно, як університетський полісмен відтягує від дверей східного крила одного протестувальника, а другий коп стоїть поряд із милицями. Зазначеним протестувальником був, звичайно ж, Стоук Джонз у шинелі з горобиним слідом на спині. Я впевнений, що копи поводилися з ним чемно — на той час учасники протестів проти війни були швидше новинкою, аніж неприємністю — та все одно поєднання кремезного полісмена і напівпаралізованого хлопця на світлині викликало моторошне відчуття. Я багато разів згадував цю фотографію між 1968 і 1971 роками, коли, кажучи словами Боба Ділана, «гра стала грубою». На найбільшому фото номера, єдиному, що зайняло всю шпальту, були зображені члени РОТК у формі, що маршують по залитому сонцем футбольному полю перед численними глядачами. «НАВЧАННЯ ЗІБРАЛИ РЕКОРДНИЙ НАТОВП», стояло в заголовку.
І вже ближче до дому, якийсь Пітер Райлі отримав D за контрольну з геології, а за два дні — D з плюсом з соціології. У п’ятницю я отримав назад твір-роздум на одну сторінку, який нашкрябав у понеділок перед семінаром зі вступу до англійської. Тема була: «Слід (не слід) вимагати, щоб чоловіки обов’язково ходили в ресторан у краватках». Я вибрав «не слід». Це коротке обґрунтування власної думки було позначене великим червоним С, першим С з мови, яке я отримав з моменту вступу до МУ, куди я потрапив, маючи суцільні А зі школи і сімсот сорок балів за відбірковий тест. Ця червона карлючка вразила мене так, як це не вдалося двом D за контрольні, та ще й розлютила. Вгорі містер Бебкок написав: «У творі наявна ваша звичайна чіткість, та в цьому випадку вона тільки ще більше підкреслює, яка це пісна їжа. Ваш гумор, хоч і невимушений, зовсім позбавлений дотепності. С — насправді подарунок. Дуже недбала робота».
Я зібрався був підійти до нього по закінченні занять, однак потім передумав. Містер Бебкок, що носив краватки-метелики і великі окуляри в роговій оправі, вже протягом перших чотирьох тижнів чітко дав зрозуміти, що вважає тих, хто вимолює оцінки, найнижчою формою академічного життя. До того ж був полудень. Якщо я нашвидкуруч перехоплю щось у Палаці прерій, то ще до першої встигну повернутися на третій поверх Чемберлена. О третій усі столики (та й усі чотири кутки) вітальні будуть зайняті. Але о першій місце для мене ще знайдеться. До цього часу мій загальний виграш становив майже двадцять доларів, і я планував провести останні прибуткові вихідні жовтня, ще більше набиваючи кишені. Крім того, я планував піти в суботу ввечері на танці до гімнастичного залу «Ленджілл». Керол погодилася піти зі мною. Там грали «Кемберленди», популярна студентська група. Рано чи пізно (а, найімовірніше, і не один раз) вони зіграють свій варіант «96 сліз».
Голос совісті, що вже промовляв з інтонаціями Нейта Гоппенстенда, підказав, що було б незле хоча б частину суботи та неділі присвятити підручникам. Мені треба було прочитати два параграфи з геології, два — з соціології та сорок сторінок історії (середньовіччя одним махом), а також відповісти на кілька питань щодо торговельних шляхів.
«Та дійду я до цього, не турбуйся! Сказано, дійду, — повідомив я голос. — Неділя — мій день навчання. Можеш покластися на це. Надійно, як у банку».
В неділю я дійсно деякий час читав про мікрогрупи, макрогрупи та про групові санкції. Читав я про них між здачами. Потім гра стала цікавішою, і моя соціологія опинилася на підлозі під канапою. Лягаючи спати в неділю — пізно вночі — мені спало на думку, що мій виграш не лише зменшився, замість того щоб зрости (Ронні тепер немов би навмисно намагався опинитися зі мною за одним столом), та ще й не вельми я просунувся у навчанні. Крім того, не зробив одного телефонного дзвінка.
«Якщо ти дійсно хочеш засунути туди руку, — сказала Керол, усміхаючись своєю незвичайною, легкою усмішкою, що переважно складалася з ямочок і виразу очей. — Якщо ти дійсно хочеш засунути туди руку».
Посеред танців у суботу ми з нею вийшли покурити. Вечір був теплий, і попід північною цегляною стіною «Ленджілла» у світлі місяця, що сходив над Чедбурн-голом, обіймалися і цілувалися не менш ніж двадцять пар. Ми з Керол приєдналися до них. І незабаром моя рука була вже під її светром. Я потер великим пальцем гладеньку тканину чашечки її ліфчика, відчуваючи, як твердне горбик її пипки. Моя температура підіймалася. І її теж, як я відчув. Вона подивилася мені в обличчя, все ще зімкнувши пальці на моїй шиї, і промовила: «Якщо ти дійсно хочеш засунути туди руку, гадаю, ти винен декому телефонний дзвінок, адже так?»
«У мене є час, — сказав я собі, поринаючи в сон. — Сила-силенна часу на навчання, сила-силенна часу, щоб зателефонувати. Сила-силенна часу».
14
Скіп Кірк провалив контрольну з антропології (відповівши на половину питань навмання) й отримав п’ятдесят вісім балів. Він отримав С з мінусом за контрольну з вищої математики, тай то лише тому, що ці теми частково пройшов в останньому класі школи. На соціології, куди ми ходили разом, він дістав за контрольну D з мінусом, ледь дотягши до сімдесяти.
Та проблеми були не тільки в нас. Ронні, щасливчик у «чирві» — понад п’ятдесят баксів за десять днів гри, якщо йому вірити (тільки ніхто не вірив до кінця, хоча ми й знали, що він виграє) — був повним невдахою в навчанні. Він провалив французьку, а також твір про краватки — ми відвідували один семінар («Клав я на їхні краватки, я їм у «Макдональдзі»», — заявив Ронні), і ледь-ледь витягнув історію (її ми слухали в різних викладачів), встигнувши перед самою парою переглянути конспект когось зі своїх шанувальників.
Кербі Макклендон перестав голитися і почав гризти нігті поміж роздачами. А ще він почав частенько прогулювати заняття. Джек Фрейді переконав свого консультанта виписати його зі статистики, хоча термін виписок офіційно
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Серця в Атлантиді», після закриття браузера.