Читати книгу - "Вихор почуттів, Ксенія Стрілець"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Вона не моя!
- Вибач. Ну ти мене зрозумів.
- Про балерину - так, а от про все інше - ні.
- Так от, Катя якось відокремила звук, щоб почути вашу розмову і її понесло від сміху. Хоча, там і без новітніх технологій можна було прочитати по твоїх губах, як ти посилаєш нахабу, просто я не одразу додумалась про це, поки Катя не нагадала.
- Ти вмієш читати по губах?
- Ага, ми з сестрою тренувались, щоб можна було підказувати один одному на уроці, та нас все одно застукали та вигнали з кабінету. Проте корисна навичка залишилася.
- І що я казав на тому відео? Я навіть не пам'ятаю в який день це було.
- Ти сказав, що приїхав працювати, а не святкувати, і що ти її не запрошував і брати участь в їх оргіях не будеш. Це приблизно твої слова, та сестра каже, що інший чоловічий голос крикнув, що вона прийшла до нього. Судячи з дати, яку назвала Катя, це було на третій день після приїзду. А отже, якщо за місяць ця кікімора не змогла зняти нічого кращого за це, то значить і приводу для хвилювання у мене немає.
Того вечора я був такий злий, що Назар з дівчатами вже третій день святкували початок стажування, тому запам'ятав його, лише тим, що мені довелось провести його в кафе по сусідству.
- Ким взагалі працює твоя сестра? - я здивований логічними висновками Аліни стосовно цього відео, та участь її сестри не може не кидатись в очі.
- Це державна таємниця, - каже загадково. - Та тобі краще не спокушатись на всіляких дівок, бо я все одно дізнаюсь, - веселинки в її словах змушують і мої вуста розпливатися в усмішці, відкидаючи страх якнайдалі.
- Ви з сестрою прям детективи.
- Ніііі, - розтягує сміючись. - Я не люблю детективні історії, просто більше не довіряю білявкам, тому маю бути пильною та перевіряти інформацію.
- Як так вийшло, що ти виявилась мудрішою за мене попри свій молодий вік?
- У мене взагалі багато прихованих талантів, - вона жартує, але цей легкий флірт з її боку проникає під шкіру та по венах розноситься по всьому тілу викликаючи ейфорію. Вона надзвичайна у своїй безпосередності.
- Починай їх показувати. Обожнюю талановитих дівчат.
- Ти дивись, там інших талановитих до себе не підпускай. І навіть не думай тусуватись з Ларисою, бо вона може ще щось утнути. З неї станеться.
- Я думаю, весь свій талант вона вичерпала на це відео.
- Не будь таким самовпевненим, ти погано знаєш жінок. Вона може напоїти тебе чимось, поскакати на тобі, а потім скаже, що вагітна…
- Боже, Аліно, зупинись! Що за фантазії? Досить вже дивитись мелодрами, - кажу жартома, натякаючи на їхні з мамою нещодавні посиденьки.
- А звідки ти думаєш беруться всі ті драми у фільмах? Це все чиєсь життя. Якщо цього не сталося з тобою, то це не означає, що це не сталось з кимось іншим.
- Резонно, та сподіваюсь, що мене обійде участь серіального персонажа, бо я б такого не витримав.
Настирливе пікання в телефоні, змушує відірватися від розмови.
- Вибач, хтось по другій лінії дзвонить, треба відповісти. Мабуть, вже час на операцію йти.
- Краще йди по своїх справах, бо і так занадто відволікся через цей дешевий трейлер фільму для дорослих. Я ввечері тобі зателефоную зі свого телефону і ми спокійно поговоримо, бо тут твій брат топчеться незадоволений, що ми так довго розмовляємо, а мені його ще кавою задобрювати, - вона сміється, а трохи приглушено чутно, як бурчить Андрій.
- Я радий, що ми змогли поговорити. Дякую за довіру. Кохаю тебе, сонечко.
- І я кохаю тебе.
"Мене зараз знудить від вашого сюсюкання" чую голосний коментар брата, сміх Аліни й дзвінок обривається.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вихор почуттів, Ксенія Стрілець», після закриття браузера.