Читати книгу - "Вибач та зрозумій, Катя Кірініна"

Олеся

Цілуючись, ми доходимо до спальні. Андрій, не вагаючись ні миті, штовхає мене на широке ліжко, і я піддаюсь. Це саме той момент, про який я часто думала, але боялася навіть самій собі зізнатися, що це може статися в реальному часі.

Мені здавалося, що в нашій історії давно стоїть велика і жирна крапка, що не буде вже ніколи цієї близькості, але я лежу напівголою і відповідаю своєму колишньому чоловікові на всі поцілунки.

Андрій не церемониться зі мною, якщо чесно, він цього ніколи й не робив. Він пестив завжди моє тіло так, ніби це востаннє, а завтра настане кінець світу.

Я настільки занурена у все це, що не відразу помічаю, як сама починаю його роздягати. Мені не терпиться вже випробувати на собі все, чого я сама позбавила себе чотири роки тому.

Знімаю його футболку і гладжу долонею міцні груди, які стали ще ширшими, ніж були. Шкіра гладка і гаряча, мабуть, він весь кипить від передчуття цієї ночі.

Заремський знімає мої шорти, з футболкою вже давно розпрощався на етапі коридору, а бюстгальтер залишився десь у дверях спальні. Залишилися тільки трусики, але Андрій не поспішає їх знімати. Він проводить руками по моїй талії, потім спускається по стегнах, і його рука несподівано пірнає туди, де так відчайдушно я хочу його дотиків.

Задоволення хвилями проноситься по моєму тілу, ще трохи, злегка натиснути, куди потрібно — і я зірвусь. І справа не в тому, що в мене давно не було сексу, не так вже й давно.

Річ у тім, що з Алексом такого ніколи не було. Не було цієї феєрії, іскор та якоїсь нестерпної жадібності. Все було рівно. Він мене збуджував, але не настільки, щоб я так безсоромно розсувала перед ним ноги.

З Андрієм все інакше. Від нього ковбасить так, ніби це найсильніший наркотик, який існує у природі. Хочеться як кішка пеститись об нього і цілувати до кисневого голодування. Хочеться ще більше його дотиків, його запаху на моїй шкірі, його язика по всьому тілу. Це настільки несправедливо, адже, по суті, він все ж таки залишається моїм колишнім, людиною з минулого, але так добре від його гарячого подиху, що я втрачаю контроль над розумом і на все стає начхати.

— Ти зводиш мене з розуму, — шепоче мені у вухо Андрій. — Я так сумував, Лисичко.

Це прізвисько, яким Андрій нагородив мене колись давно, не дуже мені подобалося, але згодом я звикла, а зараз відчайдушно хочу його слухати на повторі. Саме те, як він це вимовляє: трохи хриплуватим голосом, ось з тим виразом та інтонацією, яка була властива тільки йому. Це збуджувало до краю.

У мене немає в цей момент сорому чи почуття провини, мені хочеться тільки дикого, спекотного сексу з Андрієм, щоб він перекреслив моє життя до нього і знову дав зрозуміти, що я йому потрібна, тільки я.

І мені не повинно бути соромно за це, адже це моє життя.

Згодна, двічі в одну річку не входять, але куди подіти всі свої почуття? Я намагалася відгородитися, я хотіла його забути, але в мене нічого не вийшло, і, судячи з того, що Всесвіт підкинув нам зустріч, і він все ще хоче бути зі мною. Може, настав час ухвалити рішення і пробачити йому?

Поки я обмірковую своє ставлення до нашого возз'єднання, Андрій не втрачає даремно часу і знімає з мене останній клаптик тканини, а далі все йде саме так, як я хочу.

Спочатку Заремський промацав ґрунт у мене між ніг і помасажував мій клітор, при цьому він, не відриваючись, цілував мої губи, підборіддя, плавно спустився до шиї та знайшов саме ті точки, про які знав тільки він.

Не знаю, як він це робить, та й не хочу зараз думати, що у мого чоловіка і до мене був багатий сексуальний досвід, а зараз і поготів.

У моїй голові занадто багато думок, і не знаю, чи це помітив Андрій, але він різко зупиняється і дивиться у мої очі.

— Досить аналізувати, ми все робимо правильно, так має бути, — впевнено каже він, обпалюючи моє обличчя гарячим подихом. — Я кохаю тебе, Олесю, завжди кохав, повернися до мене.

Він ніби й просить, але водночас каже це твердо і впевнено, ніби вже все зрозуміло. Якщо я лежу тут голою і готовою для нього, то ми обов'язково будемо разом.

Мені навіть стає трохи прикро, що я так легко здалася, а з іншого боку, хіба легко? Так, мені довелося багато спростити, але головні питання залишилися все ж таки не вирішеними, а секс… Ну хіба секс зараз — вихід із ситуації?

Але чорт, так хочеться бути сміливішою і відпустити цю саму ситуацію. Я не зможу вже жити, як до зустрічі з ним, так до чого вся ця метушня?

Олесю, опануй себе і дозволь статись неминучому, все вирішено. Фінальні титри не за горами, може, наша історія мала зупинитися на якийсь час? Померти стара і народитися нова? Може, справді ми заручники долі? Але якщо так, то чому мені важко дихати тільки від думки, що я можу більше ніколи його не побачити?

І я дозволила цьому статися, я розчинилася і полетіла далеко, де немає болю, страждань, зрад. Все було настільки добре, наскільки взагалі може уявити мозок.

Андрій роздягнувся і ліг зверху на мене, при цьому постійно цілував і притискав до себе, ніби я можу зникнути будь-якої миті.

Він ніжно, майже невагомо, провів язиком по грудях, а потім різко і жадібно втягнув сосок у рот. Від такого виру відчуттів я стиснула його стегна.