BooksUkraine.com » Наука, Освіта » Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів 📚 - Українською

Читати книгу - "Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів"

174
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів" автора Петро Дмитрович Біленчук. Жанр книги: Наука, Освіта. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 90 91 92 ... 143
Перейти на сторінку:
правоохоронних органів названо боротьбу з організованою злочинністю та тероризмом. А у ст. 6 Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” серед основних напрямів боротьби з організованою злочинністю названо протидію використанню учасниками організованих злочинних угруповань у своїх інтересах ЗМІ.

Міжнародний тероризм і організована злочинність набувають загрозливих масштабів і для країн СНД, про що було зазначено під час зустрічі делегацій МВС України, Білорусі, Молдови та Росії у 2003 році. Учасники зустрічі наголосили, що для протидії цим небезпечним явищам на сьогодні одного лише інформаційного обміну замало. Необхідно створити таку систему заходів, котра забезпечувала б тактичну перевагу правоохоронних органів над злочинцями. Також потрібні нетрадиційні форми і методи оперативно-розшукової роботи. У зв’язку з можливістю використання кримінальними структурами ЗМІ як каналів поширення зашифрованих повідомлень криптологія та стеганографія мають набути особливого значення в діяльності правоохоронних органів України, що покликані протидіяти сучасній організованій злочинності. Хоча справедливо зазначити, що і досі в окремих працях учених-криміналістів конспірація спілкування між членами організованих злочинних угруповань розглядається на рівні використання кримінального жаргону, шифрів, паролів, сигналів тощо; у підручниках з криміналістики криптографія або тайнопис розглядається як прихований текст, виконаний на папері з допомогою “симпатичного чорнила” (розчинів лікарських речовин — аспірину, нашатирного спирту; продуктів харчування — молока, соку овочів і фруктів; виділень людини — слини, сечі тощо), а також лист, виконаний з допомогою різних знаків (малюнки, цифри, літери). Можливості використання злочинцями інформаційних технологій для створення таємних комунікаційних систем не розглядаються. Можемо лише констатувати, що у вітчизняній криміналістиці питання виявлення та розшифрування таємних комунікацій між злочинцями залишаються на рівні ХІХ століття.

Також до цього часу українські вчені-криміналісти не приділяли достатньої уваги вивченню проблеми використання членами організованих злочинних груп і терористичних організацій таємних комунікаційних систем. В. Шепітько розглядає прослуховування телефонних переговорів як елемент тактики розслідування злочинів, скоєних організованими групами і злочинними організаціями. При цьому він зазначає, що запис телефонних переговорів може містити важливу інформацію про злочинне формування, його склад, зв’язки, замислені або скоєні злочини, злочинні ролі та функції учасників організованої групи, місця зустрічей тощо. Тому аналіз записів телефонних переговорів потребує мобільного реагування оперативних працівників з перевірки інформації, служить необхідною базою для розробки тактичних і оперативно-тактичних операцій, вважає за можливе використовувати отримані дані при провадженні слідчих дій. Ця думка В. Шепітька повною мірою стосується і виявлення правоохоронними органами України приховуваної інформації учасників організованих злочинних груп і терористичних організацій з повідомлень ЗМІ. Тому для ефективної протидії сучасній організованій злочинності та тероризму правоохоронні органи України повинні приділяти увагу вивченню прийомів і способів таємних комунікацій організованих злочинних груп, володіти достатнім рівнем спеціальних знань у цій галузі, використовувати сучасну спеціальну техніку, а також вивчати міжнародний досвід і взаємодіяти з правоохоронними органами інших держав світу. Крім того, подальшого дослідження потребує питання про можливість використання у кримінальному судочинстві України інформації, отриманої в результаті проведення оперативно-розшукових заходів із застосуванням спеціальних автоматизованих систем, здатних відстежувати зашифровані повідомлення, що передаються через інтернет-видання. Слід визнати, що міжнародному тероризму сьогодні вже неможливо протидіяти лише відомими всім традиційними силовими методами.

Учасники засідання Ради національної безпеки і оборони України, яке відбулося 31 жовтня 2001 р., дійшли висновку, що телекомунікаційна сфера в Україні дуже криміналізована, а в інформаційній спостерігаються негативні тенденції, які створюють загрозу національним інтересам країни. Також на засіданні було зазначено, що рівень вітчизняного інформаційного продукту є сьогодні незадовільним і не відповідає сучасним вимогам. Державні органи України, на які покладено функції гарантування інформаційної безпеки, не виконують достатньою мірою роботу із запобігання інформаційним загрозам, їх негативному впливу на політичну, соціальну і духовну сферу. Належне здійснення такого комплексу заходів допоможе правоохоронцям у виявленні та встановленні учасників злочинних груп і терористичних організацій, прогнозуванні їхньої злочинної діяльності, розкритті, розслідуванні та попередженні вчинення ними злочинів. Такі завдання визначаються чинним законодавством України, міжнародними нормативно-правовими актами, а також зумовлені тими подіями, що відбуваються у світі. Крім того, зазначені напрями мають стати пріоритетними в науково-дослідній і практичній діяльності правоохоронних органів України, потребують подальших досліджень.

Таким чином, дослідження ряду питань, що стосуються тактичних засад використання повідомлень засобів масової інформації при розслідуванні злочинів, дає змогу зробити такі висновки.

1. Ефективність використання ЗМІ в укріпленні правопорядку та належної протидії проявам злочинності багато в чому визначається рівнем організації інформаційної діяльності самих правоохоронних органів. Це потребує подальшого вдосконалення нормативно-правової бази, відпрацювання механізму співпраці зі ЗМІ, створення власної системи підготовки відповідних спеціалістів, подальшого теоретичного опрацювання тактико-криміналістичних положень щодо використання повідомлень ЗМІ при розслідуванні злочинів.

2. За сучасних умов розвитку нашої держави формування громадської думки є важливою складовою діяльності правоохоронних органів у сфері кримінального судочинства. Вплив громадської думки на діяльність правоохоронних органів має розглядатись як явище об’єктивне, невіддільне від процесу розкриття і розслідування злочинів. Проблема використання правоохоронними органами ЗМІ для формування належної громадської думки під час розкриття та розслідування злочинів має комплексний характер і включає вирішення цілої низки питань: підвищення авторитету правоохоронних органів, залучення населення до розкриття злочинів, здійснення соціального контролю за правоохоронними органами, створення сприятливого соціально-психологічного клімату серед населення (це забезпечує оптимальні умови діяльності правоохоронних органів), правового виховання населення, профілактики скоєння злочинів, протидії проявам організованої злочинності та корупції. Ці питання є досить актуальними в діяльності правоохоронної системи України, а тому потребують подальшого теоретичного вивчення і практичного впровадження в діяльність органів правопорядку.

3. Одним з елементів криміналістичної теорії розшуку має стати комунікативний. В інформаційно невизначеній ситуації, що характерна для розшукової роботи, слідчий може використовувати комунікативні потоки як джерела отримання орієнтовної і доказової інформації. Це потребує підвищення рівня необхідних знань у галузі комунікативних технологій осіб, які проводять розслідування злочинів, а також здійснення вченими-криміналістами необхідних теоретичних досліджень у цьому напрямі.

4. Результати протидії сучасній злочинності значною мірою залежать від знання правоохоронними органами прийомів і засобів використання кримінальними структурами ЗМІ, вміння своєчасно виявляти злочини та осіб, що їх вчинили, нейтралізації протидії органам досудового слідства. Для вирішення цих завдань потрібно створити спеціалізовані підрозділи, завданням яких є виявлення з потоку повідомлень різних ЗМІ явищ кримінального характеру та інформування відповідних правоохоронних органів для реагування, а також готувати відповідні кадри. Це допоможе поліпшити існуючі умови для швидкого та повного розкриття злочинів, їх припинення, забезпечення відшкодування збитків, завданих злочином, а також запобігання протиправним діям.

5. Розвиток інформаційних технологій потребує розробки нових для криміналістичної науки підходів до проблем протидії організованій злочинній діяльності та тероризму. Це зумовлено тим, що для вчинення злочинів, взаємного інформування, координування дій члени таких злочинних груп змушені спілкуватись, а для

1 ... 90 91 92 ... 143
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів"