Читати книгу - "Кров фенікса, Анна Стоун"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Я сказала все, що хотіла. Я піду… — Лера вже зібралася підвестися з ліжка, але Андрій її зупинив, взявши за руку.
— Ти не хочеш дізнатися мою відповідь?
Лера застигла, розгублено кліпнувши. Їй, здавалося, відповідь очевидна. Але, мабуть, вона помилилась.
— Я розумію... — дівчинка похмуро опустила голову. — Як раніше вже не буде…
— Вибач. Я був дуже злий. — зітхнув Андрій. — Я хочу, щоб все було, як раніше. Я хочу, щоб ми знову були друзями.
Перед очима затанцювали різнокольорові вогники. Втративши голову від щастя дівчинка міцно обняла його за шию. Хлопчик сторопів від такого прояву емоцій. Але відстороняться, не став. Його руки самі ковзнули їй на спину.
Наступної миті по його пальцях пройшло трохи помітне світло. Хлопчик здригнувся, подібного не було з моменту їхньої сварки. Тоді щось у ньому згасло. Але тепер знову...
— Лер. — хлопчик відсторонився. У душі оселилося незрозуміле почуття туги. — Дякую тобі.
Дівчинка відсунулась, відчуваючи, як горять її щоки. Все добре що добре закінчується.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кров фенікса, Анна Стоун», після закриття браузера.
