BooksUkraine.com » Інше » Літопис Руський. Повість минулих літ 📚 - Українською

Читати книгу - "Літопис Руський. Повість минулих літ"

193
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Літопис Руський. Повість минулих літ" автора Нестор Літописець. Жанр книги: Інше. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 90 91 92 ... 95
Перейти на сторінку:
id="id211">

556

В Іп. І Хл. «аще ли»; у Лавр. «ищьли».

557

Про походження половців та інших східних народів літописець розповідає на основі «Одкровення» — твору невідомого автора, який приписували єпископові Мефодію Патарському. Літописець використав також «Хроніку» Амартола («Другі ж говорять…»).

558

За Біблією (Буття XVI, 15), Ізмаїл, син Авраама (Аврама), був народжений не від безплідної тоді його жони Сари, а від Сариної рабині Агарі.

559

Після. цього в Лавр. уміщено «Твори» Володимира Мономаха, переклад яких друкуємо після тексту Іп.

560

В Іп. І Хл. «своего же»; у Лавр. «моего же».

561

Додано з Лавр.

562

В Іп. І Хл. хибно «и Переяславць»; у Лавр. «и перея».

563

У Лавр. «Кунуи»; 1103 р. у Лаврі він згадується серед убитих ханів під ім'ям Куман, а в Іп. тут має ім'я Кунам.

564

Оскільки за візантійським літочисленням рік розпочинався 1 вересня, то перша половина березня 1097 січневого року припадала на середину 6605 (1097) візантійського року, тобто на половину п'ятого, або четвертого з половиною індикта (про індикт див. прим. 1 до 852 p.).

565

У великій статті 1097 p. розповідається про події з осені 1097 р. по ЗО серпня 1100 p., насамперед про долю князя Василька Ростиславича теребовльського. Відомості ідуть від безпосереднього свідка подій — киянина Василя, боярина Святополкового. Василь був присутній на вузьких княжих нарадах, при осліпленні Василька, супроводжував його до города Володимира і короткий час перебував тут як посадник Святополка. Цю дуже яскраву повість Василь або написав сам, або її хтось записав з його детальної розповіді.

566

Додано з Лавр.

567

У Хл. «в ыстьбоу»; у Лавр. «вь истобку»; в Акад. «в комору».

568

Тобто на день архангела Михаїла (8 листопада).

569

У Лавр. «ведоша (в Акад. «везоша») и Бѣлугороду», але ці дані хибні, бо тут про Білгород сказано як про «градъ малъ», а це може стосуватися лише Звенигорода; Білгород був центром удільного князівства.

570

В Іп., Хл. І Лавр. «в ыстобъку», — ідеться про невелику хату, хижу, в якій топили.

571

Тут і далі в Лавр, «ударити», «удари» (замість «оуверьтѣти», «оуверьтѣ»).

572

В Іп. «в зѣницю»; у Лавр. «око».

573

Це підтвердження, що княгиня Анна (за здогадами, половчанка) була не матір'ю Володимира Мономаха, а мачухою.

574

Додано з Акад.

575

В Іп. Хл. І Лавр. «приближися», що може тлумачитися двояко: «наблизився» і «настав»; великий піст у 1098 р. розпочався в понеділок 8 лютого.

576

В Іп. хибно «вьзвеселися», у Хл. «възвеличися»

577

У 1098 p. Великдень був 28 березня.

578

За Татіщевим, Володар прикликав собі на підмогу угрів; королем тоді там був Коломан, двоюрідний брат Василька (див. далі прим. 24).

579

В Іп. на «созвониша» виправлено слово «созваша»; у Хл. І Лавр. «созваша».

580

Відомо про двох синів Василька (див. прим. 4 до 1124 р.), а тут в оригіналі стоїть не двоїна — «растрѣляша», «Василковича», а множина — «растрѣляша», «Василковичи», — це або помилка, або у Василька було більше синів (що дуже сумнівно), або — найімовірніше — тут просто йде мова про Василькових воїв.

581

Второзакония XXXII, 41, 43.

582

Давид звернувся по допомогу до свого родича: князь польський Владислав I Герман був сином Казимира І Відновителя, а Казимир був одружений з Добронігою-Марією, сестрою Ярослава Мудрого, тіткою Давидового батька Ігоря Ярославича (наш літопис нотує шлюб Казимира під 1043 p., але дослідники відсовують цю подію до кінця 1038, початку 1039 чи на осінь 1039 p. (що ймовірніше).

583

Родинні стосунки Святополка Ізяславича з Владиславом І Германом були такі самі, як і в Давида, і навіть тісніші, бо Ізяслав Ярославич, батько Святополків, був одружений з Гертрудою-Олісавою, сестрою Казимира І Відновителя, а згадана Доброніга-Марія, жона Казимира, була тіткою також Ізяслава Ярославича.

584

В Іп. «и въ Святополка» видряпано і викреслено, але помилково; у Лавр. «у Давида и у Святополка».

585

Тобто, Ізяслава Ярославича та підступно вбитого Ярополка Ізяславича.

586

В Іп. хибно «Святополкъ»; у Хл. І Лавр. «Володарь».

587

В Іп. тут дуже попсований текст, із виносками: «и Давиду рѣша на цѣлован пришел еси. и рече Давидъ».

588

В Густ. тут додано: «І вийшла Ланка, княгиня перемишльська, мати Володарева, до Коломана, молячи його, щоб він не мучив облогою неповинний город і людей». Кульгавий Коломан відіпхнув свою рідну тітку ногою: «Негоже хороброму царю з жінками дружбу мати».

589

Додано з Татіщева; звідси можна зробити висновок, що Давид був одружений з дочкою Ростислава Володимировича від Ланки; отже, в обложеному Перемишлі Коломан держав і свою тітку, і двоюрідну сестру.

590

Кількість дуже перебільшено; Ян Длугош пише про вісім тисяч.

591

За польськими джерелами, тоді було вбито і другого угорського біскупа — Лаврентія.

592

В Іп. «вышегородци» (при цьому літери «ро» написані по вишкрябаному «в», а зверху над «ро» дописано літеру «д»); у Лавр. «выгошевци»; ідеться про жителів города Вишеги (Вишегова, Вигошева).

593

В Іп. хибно «пустиша», у Хл. «подступиша».

594

Забором, забрала, забороло, забрало — поміст на городському валу з дерев'яною стіною (бруствером), що захищала від стріл.

595

Ім'я Мстиславового батька в літописах не зустрічається, але Всеволод відомий із «Ходіння» Данила Паломника — тут згадується Мстислав-Андрій Всеволодович; жона Всеволода невідома. Напад на город Володимир саме 5 серпня теж не випадковий: переможці хотіли бути в городі на Преображення (другий Спас), тобто 6 серпня.

596

Про цю подію вже говорилося під 1097 р.

597

Про ці події теж говорилося під 1097 p.

598

Шостий час — очевидно, церковний час, який припадає приблизно на 12 годину дня; знамения являло собою гало — оптичне явище в атмосфері.

599

В Іп. «стязи», у Хл. «стези».

600

Додано з Лавр.; в Іп. І Хл. дати немає.

601

У Лавр. «августа во 10 день»; вірогідніша дата 14 серпня, бо це перед.

602

Додано з

1 ... 90 91 92 ... 95
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Літопис Руський. Повість минулих літ», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Літопис Руський. Повість минулих літ"