BooksUkraine.com » Сучасна проза » Шалені шахи 📚 - Українською

Читати книгу - "Шалені шахи"

211
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Шалені шахи" автора Тимур Іванович Литовченко. Жанр книги: Сучасна проза. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 90 91 92 ... 97
Перейти на сторінку:
class="book">1577 — Костянтин Острозький заснував школу у Володимирі.

1577 — В Острозі почала діяти друкарня Івана Федорова.

ХІ/1577 — Іван Підкова при підтримці козацького загону на чолі з гетьманом Яковом Шахом почав боротьбу проти ставленика Туреччини, молдовського господаря Петра VI Кривого. Козацьке військо розгромило загони Петра Мірчича.

30.11.1577 — Козацьке військо захопило Ясси. Іван Підкова був проголошений молдавським господарем, Яків Шах із козацьким загоном повернувся на Запорозьку Січ.

1578 — Війська Османської імперії увійшли до Молдови.

1578 — За порадою брацлавського воєводи Януша Збаразького гетьман Іван Підкова для примирення з польським королем Стефаном Баторієм поїхав до Варшави. Король прийняв його і наказав кинути до в'язниці. Після сейму Стефан Баторій поїхав до Львова, а Івана Підкову відправив до в'язниці.

VI/1578 — Було видано королівський універсал, яким заборонялось пускати запорожців «на волость», торгувати з Січчю зброєю і порохом.

16.06.1578 — На вимогу султана Мурада III (він скаржився також на брацлавського воєводу Януша Збаразького та на Філона Кмиту) польський король Стефан Баторій наказав стратити Івана Підкову. Страта відбулася у Львові на площі Ринок. Тіло Івана Підкови спочатку поховали у львівській Успенській церкві, згодом перевезли рештки до Канева й перепоховали в одному з монастирів попід Чернечою (тепер Тарасовою) горою.

ІХ–ХІІ/1578 — Готуючись до війни з Московською державою і намагаючись використати в ній козацтво, Стефан Баторій збільшив кількість реєстрових козаків до 500 чоловік.

ХІ/1578 — До Острозького замку прибули діти Павла Бірковського — Северин Наливайко, його брат Дем'ян та сестра Ірена.

1578 — В Острозі при академії почала діяти школа.

1579–1582 — За Стефана Баторія Річ Посполита брала участь у Лівонський війні 1558–1583 років.

1580 — В Острозі Іван Федоров уперше надрукував повний текст Біблії церковнослов'янською мовою.

І/1582 — Стефан Баторій в Ямі Запольському уклав перемир'я з Московським царством.

1582 — Внаслідок Лівонської війни Лівонія відійшла до Польщі. У воєнних діях брали участь і українські козаки, зокрема в боях на Оверщині.

1582 (1578 ?) — Померла Єлена (Гальшка) Острозька.

1583 — Стефан Баторій збільшив кількість реєстрових козаків до 600 чоловік, надав їм ряд привілеїв, у т.ч. вперше передав козакам клейноди (хоругву, бунчук, булаву і печатку), надав у володіння Трахтемирів із Зарубським монастирем.

1583, 1587 — Відбулися військові походи козаків на молдавські Бендери (на той час підконтрольні туркам).

18.03.1584 — Помер Іван IV Васильович (Іван Грозний).

1586 — Через втрату родового маєтку Криштоф Косинський подався на Запоріжжя козакувати.

12.12.1586 — Готуючись до війни з Московським царством, у Гродно (Городні) помер Стефан Баторій. Після цього Анна Ягеллонка зреклася корони на користь свого племінника, шведського королевича Сигізмунда ІІІ Ваза, спротивляючись коронації архікнязя Максиміліана Ґабсбурґа.

27.12.1587 — Відбулася коронація Сигізмунда ІІІ Ваза.

1588 — Сигізмунд ІІІ Ваза розбив під Бичиною і полонив свого суперника — австрійського ерцгерцога Максиміліана ІІІ.

1588 — Станіслав Жолкевський став польним гетьманом коронним.

2.08.1589 — У Сен–Клу (Франція) загинув французький король Анрі ІІІ.

1589 — Відмовившись від будь–яких претензій на польський трон, австрійський ерцгерцог Максиміліан ІІІ був випущений на свободу.

1590 — Завдяки рекомендації коронного гетьмана Яна Замойського, уряд Речі Посполитої призначив Криштофа Косинського полковником Війська Запорозького реєстрового і дарував землі в пустоші Рокитній і Ольшанці Київського воєводства.

1590 — Ухвала «Пoрядoк щoдo низoвикiв тa Укрaїни» польського уряду наклала низку заборон і обмежень на нереєстрове козацтво, що стало однією з причин козацького повстання під проводом Криштофа Косинського.

1591–1593 — Відбулося козацьке повстання під проводом запорозького гетьмана Криштофа Косинського — перший великий збройний виступ козацтва проти шляхти і української адміністрації Речі Посполитої. Як сотник надвірної корогви участь у конфлікті Костянтина Острозького з Криштофом Косинським брав Северин Наливайко, внаслідок чого його стосунки з запорожцями були надовго зіпсовані.

1591 — Землі Криштофа Косинського силоміць захопив білоцерківський староста Януш Острозький, що отримав королівський привілей на володіння ними. Це обурило Криштофа Косинського: він зібрав 5000 реєстрових та нереєстрових козаків, які обрали його ватажком.

29.12.1591 — Повстанці Криштофа Косинського штурмом взяли Білу Церкву. Вилучивши привілей, захопивши збрoю тa харчі, повстанці відступили дo Трипiлля, дe почали гoтувaтився до oбoрoни.

1592 — Заворушення, спричинене суперечкою Криштофа Косинського і Януша Острозького, переросло у масштабне козацьке повстання. Нереєстрові козаки захопили Переяслав, Київ, заходилися пустошити шляхетські садиби на Брацлавщині та Волині.

1592 — Імператор Рудольф II за сприянням московського царя Івана IV Грозного відрядив до козаків посла, який мав забезпечити підтримку козацтва у війні проти турків. На прохання Рудольфа II, козаки захопили місто Гюргево в Молдові.

1592 — Після смерті свого батька Юхана III, Сиґізмунд ІІІ Ваза поїхав до Швеції і коронувався шведським королем, але після повернення до Польщі змушений був призначити регентом Швеції свого дядька Карла, герцога Седерманладського.

1592 — Сиґізмунд ІІІ Ваза одружився з дочкою ерцгерцога австрійського Карла II, онукою імператора Фердинанда I Анною.

Початок 1593 — Особисті війська руських князів Янушa Oстрoзькoгo i чeркaськoгo стaрoсти Oлeксaндрa Вишнeвeцькoгo вирушили на придушення повстання Криштофа Косинського. Польський король втручатися у справу не став: при дворі її вважали особистою майновою суперечкою Криштофа Косинського і князів Острозьких.

2.02.1593 — Зібрані Костянтином Острозьким загони розбили козаків Криштофа Косинського у битві під П'яткою (нині село Чуднівського р–ну Житомирської обл.), в якій зaxoпили 26 гaрмaт i всi кoрoгви. Повстанці капітулювали, надали князям присягу, підписану від імені Війська Запорозького, а сам Киштоф Косинський мусив oсoбистo тричi, сxиливши кoлiнo, удaрити чoлoм пeрeд стaрим князeм Кoстянтинoм Острозьким тa йoгo синaми (щo вxoдилo дo лицaрськoгo ритуaлу пoкoри вaсaлa пeрeд сюзeрeнoм).

Весна 1593 — Криштоф Косинський споробував поновити повстання, скерувавши сили проти князя Oлeксaндра Вишнeвeцького і звернувшись до московського уряду з проханням прийняти його із Запорозьким військом під владу Московської держави.

V/1593

1 ... 90 91 92 ... 97
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шалені шахи», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Шалені шахи"