Читати книгу - "Забути, щоб згадати, Ольга Обська"

Олена піднялася і попрямувала до фуршетних столиків. Намагалася рухатися граційно й велично, хоч під перехресним вогнем сотень очей давалося це нелегко. Хтось дивився з цікавістю, хтось із захопленням, хтось з подивом, хтось із заздрістю. Хоча чому тут заздрити, скажіть на милість? Тому, що всі гості будуть в курсі твоїх гастрономічних уподобань? Сумнівний привілей. Олена з радістю передала б цю почесну місію комусь іншому. Приміром, мстивій красуні Донаті, яка спопеляла її жовчним поглядом і, напевно, намітила вже своєю наступною жертвою. Хай би краще вона дефілювала між столиками та демонструвала оточуючим, що збирається з’їсти на обід.

Коли Олена дійшла до фуршетної зони, її зустрів королівський шеф-кухар та вручив тарілку, розміри якої спантеличили. Це скоріше було невелике корито, ніж тарілка, розрахована на одну людину. Як же їй вчинити? Залишиш його наполовину порожнім — можна образити тих, хто чаклував над святковим меню. Наповниш вщерть — мабуть, глузувань від худеньких Фей не уникнути.

Олені пощастило. Добряк шеф-кухар помітив, що гостя вагається, і вирішив допомогти з вибором — розпочав гастрономічну екскурсію. Знайомив зі стравами і одразу відправляв невелику порцію на тарілку. Олені й робити нічого не довелося. За кілька хвилин її «коритце» було повне страв.

Сумнівної приємності ритуал було завершено, і гості веселим натовпом попрямували до фуршетної зони — Олена зітхнула з полегшенням. Вона прилаштувалася за маленьким столиком, подалі від більшості народу, щоб відпочити від підвищеної уваги.

— І ще, до речі, забув попередити... — пролунало над самим вухом, не встигла Олена розслабитися.

Вона підняла голову і побачила Найта, що підсідає до неї за столик з тарілкою, втричі меншою за її «коритце».

— ...все, чим почесний гість наповнив тарілку, він повинен з'їсти. Його Пресвітлість сприйме як особисту образу, якщо залишиться хоч крихта.

— Ой, налякав, — саркастично усміхнулася Олена.

Вона вже досить добре вивчила принца, щоб за його інтонацією зрозуміти — він просто дражнить її.

— Даремно не віриш, — усміхнувся Найт. — Думаєш, чому Доната цього разу не була удостоєна честі? Бо минулого разу з'їла не все.

— Ну і правильно зробила, — пирхнула невдоволено Олена. Скільки можна її дражнити? Може Найт і не здогадується, але з її комплекцією це болісна тема. — За фігурою стежить. Он, яка струнка. Найпривабливіша з усіх Фей.

Принц усміхнувся, даючи зрозуміти, що сумнівається у висновку Олени. Потім повільно провів поглядом зверху вниз. В очах вирувало гаряче срібло.

— Знаю я одну володарку спокусливої ​​фігури, тільки зовсім не Фею, і звуть не Доната.

Щоки Олени спалахнули. Натяк був прозорий. Ще ніколи жоден хлопець не дивився на неї з таким неприхованим захопленням. Цей гарячий погляд вона відчувала фізично, як дотик. Наче по тілу ковзали теплі ніжні руки Найта. От скажіть на милість, коли він уже встиг навчитися так дивитися? Куди поділося його славнозвісне самовладання? Навколо стільки гостей, а вона сидить, вкрита рум'янцем, відчуваючи, як по тілу бігають мурашки.

Олена насупила брови і зібралася сказати щось уїдливе, сподіваючись змусити принца знову стати беземоційним. Але говорити нічого не знадобилося. До столика наближалася трійця Фей на чолі з Донатою, і погляд Найта сам собою став прохолодним.

— Дозвольте до вас приєднатися, — сказала одна з дівчат, володарка малинової сукні та неприродно білого волосся. Невже Феї не винайшли нічого кращого за перекис водню?

У другій супутниці Донати Олена впізнала «подружку» Айрін, любительку тісних обіймів.

Дуже хотілося відповісти відмовою, але Олена підозрювала, що палацовий етикет забороняє привласнювати на святах в одноосібне користування столики та принців. Феї сприйняли мовчання як знак згоди і почали займати вільні місця.

Те, що сталося наступної секунди, відбулося настільки швидко, що усвідомити все вдалося не відразу. Доната незграбно ворухнула ліктем, зачепила склянку Олени, і посудина з рідиною почала падіння прямо на спідницю сукні, погрожуючи залити журавлинним лимонадом шедевр від Адель. Реакція Найта була миттєва. Він примудрився підхопити склянку і повернути у вихідний стан за якусь мить. Жодної краплини малинової рідини не потрапило на вбрання Олени.

— Погано спали сьогодні, кузино? — принц іронічно підняв брову. — Ви трохи незграбні.

— Ой, вибачте, — Доната розпливлася у фальшивій посмішці.

Отже, припущення Олени було вірним. Саме її обрали на роль наступної жертви мстивої Феї. Цікаво, що ще є в арсеналі Донати, крім підкинутих павуків та зіпсованих суконь. До чого Олені треба бути готовою? Мабуть, комахами та розлитою рідиною її не залякати. Після всього того, що їй довелося пережити минулої ночі, дрібні капості Донати не виглядали жахливими.

Але Олена не чекала, що удар буде завдано нижче пояса. Коли всі Феї розсілися, Доната побажала присутнім смачного, а потім, непристойно довго затримавши погляд на тарілці Олени, додала:

— Бачу, у вас чудовий апетит. Так, їжа на свіжому повітрі — це приємно. Хоча, вочевидь, ви і в інші дні на апетит не скаржитеся.

Власниця вибіленого волосся хихикнула, а Айрін видала звук схожий на рохкання. Мабуть, намагалася замаскувати сміх кашлем. Ще та подруга. Олена ледве стримала палке бажання зробити псевдо-випадковий рух рукою і перекинути на Донату та її супутниць не лише напої, а й весь вміст свого «коритця».