Читати книгу - "Світова гібридна війна: український фронт"

твердженням представників ПАТ «Газпром», за контрактом з НАК «Нафтогаз Украї­ни», внаслідок чого боргові зобов’язання Украї­ни збільшуються[64]. Уряд Украї­ни відмовився оплачувати ці поставки, оскільки на цих станціях немає представників НАК «Нафтогаз Украї­ни», що ускладнює контроль. Раніше президент РФ доручив уряду відновити експорт вугілля в Украї­ну за умови постачання електроенергії в окуповану АР Крим.

За цих умов на окупованих територіях інтенсифікувалася діяльність «копанок» з видобування вугілля, що контролюються збройними угрупованнями, для експорту його в РФ. Як наслідок, зростають обсяги «конт­рабандного» реекспорту вугілля через територію РФ на підприємства інших регіонів Украї­ни. Паливо зберігається на півночі Донецької, у Дніпропетровській та Харківській областях[65], хоча, як зазначалося, банківські послуги з безготівкової оплати поставок не здійснюються.

На думку експертів, рішення про закупівлю вугілля у підприємств на окупованих територіях було прийняте наприкінці 2014 р.[66],[67]. На сьогодні обсяги закупівель становлять близько 4 млн т на рік, причому в окремих випадках країною походження називалася Південно-­Африканська Республіка. Реально ж відбувався «тіньовий реекспорт» з окупованих районів Донбасу через російські морські порти та залізничні станції за значно вищою ціною[68].

Тінізації фінансових потоків сприяє й непрозорість соціального забезпечення громадян Украї­ни, які проживають в окупованих районах. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Украї­ни, мешканцям окупованих районів соціальні виплати будуть продовжувати нараховувати (з відповідним відрахуванням за спожиті енергоресурси) з можливістю їх одержання після деокупації[69]. Таке рішення, за оцінками експертів, є спірним і може розглядатися як підстава для корупції та тінізації поставок. За узагальненими експертними оцінками, йдеться орієнтовно про 1,0 млрд куб. м природного газу лише за січень—лютий 2016 р.[70].

Об’єктивною передумовою для тінізації є функціонування окремих підприємств таких фінансово-­промислових груп (ФПГ) Украї­ни:

1) Систем Кепітал Менеджмент — підприємства металургійної, енергетичної та машинобудівної галузей, яким «уряди» псевдореспублік «дозволили» сплачувати податки до Державного бюджету Украї­ни. У 2016 р. економічне становище цих підприємств, порівняно з 2015 р., покращилося. Так, на підприємстві «Комсомолець Донбасу» обсяги видобутку вугілля збільшилися на 12 %[71]. Т. зв. уряди «ДНР» та «ЛНР» «дозволили» також поставляти продуктові набори у формі гуманітарної допомоги (у 2015 р. поставлено понад 4,6 млн комплектів, загалом за період із серпня 2014 р. до кінця 2015 р. — обсягом 120 млн дол. США). Наголосимо, що приватна власність ФПГ та її керівників на окупованих територіях фактично захищена «урядами» псевдореспублік[72];

2) «Індустріальний союз Донбасу» — ПАТ «Алчевський металургійний завод», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод»;

3) Group DF (ПАТ «Концерн Стирол»)[73].

Спостерігається тенденція до зростання обсягів «контрабанди» з окупованих територій протягом 2014—2016 рр., величину яких оцінимо опосередковано: за даними короткочасної блокади поставок в АР Крим у 2015 р., першого дня було зупинено рух 250 одиниць автотранспорту, з 20—22 т вантажу кожна[74]. На сьогодні постачання товарів в АР Крим та окуповані райони Донбасу дозволено близько 8 тис. суб’єктів господарювання, вивезення товарів в інші регіони Украї­ни — 3 тис. суб’єктів.

При цьому тіньові потоки товарів ідуть з використанням хабарів та підроб­лених документів. Вартість «супроводу» вантажного автомобіля з «контрабандним» товаром коливається від 10 до 100 тис. грн (за оцінками волонтерів — у окремих випадках 200 тис. грн, або до 20 грн за один кілограм вантажу). Лише в травні 2015 р. затримано 170 вантажних автомобілів без належного документального оформлення (за опосередкованою оцінкою, загальна вартість їх «супроводу» сягає майже 17 млн грн). За даними оперативних мобільних груп, обсяги щоденних нелегальних платежів на одному блокпості коливаються від 1 до 5 млн грн[75].

За нашими розрахунками з використанням балансового методу та даних Державної служби статистики Украї­ни, щорічні обсяги тіньових потоків продуктів харчування в окуповані райони і АР Крим досягають 3 млрд дол. США.

Інституційним підґрунтям посилення мотивації до тіньової діяльності є надання Верховною Радою Украї­ни окупованій АР Крим статусу вільної економічної зони[76]. Таким чином, «імпортовані» в АР Крим товари розглядаються як експорт з наданням відповідних пільг зі сплати та повернення податку на додану вартість[77]. Отже, необхідно здійснити оперативний моніторинг обсягу «експорту», преференцій, наданих пільг щодо «експорту» до АР Крим та втрат держави. Зазначимо, що в умовах тимчасової блокади поставок до АР Крим у 2015 р. істотна частка товаропотоків спрямовувалася через окуповані райони Луганської та Донецької областей[78].

За оцінками, спостерігаються випадки псевдореімпорту товарів з РФ в Украї­ну через Республіку Молдова, невизнану Придністровську респуб­ліку, а незавантажені транспортні засоби перетинають адміністративний кордон з тимчасово окупованою АР Крим для отримання пільг та повернення ПДВ на експорт.

За нашими оцінками, обсяги «експорту» до АР Крим на основі показника «чистий нелегальний відплив» вантажних транспортних засобів з Украї­ни в АР Крим лише в квітні—серпні 2015 р. становили близько 3 тис. автотранс­портних засобів, що має ознаки масштабної організованої злочинності.

За даними спільних оперативних мобільних груп протидії контрабанді, вартість прискорення проїзду через блокпости на Донбасі, незаконне оформлення документів зумовлюють обсяги хабарів від 0,5 до 1,0 тис. грн з особи, що сплачуються по обидва боки лінії розмежування[79].

Іллегалізація товарних та пов’язаних із ними фінансових потоків і корупційних явищ істотно впливає на масштаби тіньової економіки в Украї­ні загалом. З компаративного аналізу обсягів витрат населення і роздрібного товарообороту та офіційних статистичних даних можна зробити висновок, що за І квартал 2015 р. рівень тінізації економіки зріс до відповідного періоду 2014 р. на 8 в.п. (до 72 % обсягу ВВП)[80]. Згідно з результатами націо­нальної оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, у 2013 р. обсяги нелегальних фінансових потоків з Украї­ни становили 13,9 млрд дол. США, у 2014 р. — 18,4 млрд дол. США, у 2015 р. — 21, 3 млрд дол. США[81].

Окреслені тенденції тінізації матеріальних і фінансових потоків поєднуються з проявами прихованої інтеграції економіки окупованих районів в націо­нальну економіку РФ. Нині в окупованих районах Донбасу поступово утверджується «рубльова» зона, а з березня 2015 р. почала діяти мультивалютна зона з використанням гривні, долара США, євро і російського руб­ля. При цьому з грошового обігу псевдореспублік вилучається гривня, розрахунки здійснюються через «центральні банки» т. зв. ДНР та ЛНР, а подальші розрахунки з підприємствами РФ — через банки Південної Осетії або російські кредитні спілки[82].

До основних джерел тіньових фінансових потоків віднесемо: Державний бюджет РФ[83]; кошти фізичних осіб Украї­ни, у т. ч. — з оточення колишнього президента В. Януковича[84]; вітчизняні фінансово-­промислові групи[85]; доходи від реалізації контрафактних тютюнових виробів, виготовлених на окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях[86]; доходи від утилізації та вивезення металу з ліквідованих підприємств (до прикладу, ВАТ «Костянтинівський завод «Вторчормет», ДВАТ «Шахта імені Менжинського», вагонне депо «Попасна»); платежі, пов’язані з поставками продуктів харчування, побутової хімії, промислових товарів[87], тощо; надання специфічних послуг населенню (юридична допомога в оформленні статусу внутрішньо переміщених осіб для отримання пенсії в Украї­ні; транспортні послуги; конвертація коштів