Читати книгу - "Вибрані твори. Том III"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Сер Ґовард (відходить на своє попереднє місце, праворуч від Кернея). На щастя, ні, капітане Керней. Пів дюжини таких жінок було б досить, щоб за шість місяців скасувати в Англії всі закони.
На дверях знову стає моряк.
Моряк. Усе готово, сер.
Керней. Гаразд. Я чекаю.
Моряк обертається й передає його слова тим, хто стоїть за дверима. Входять офіцери з крейсера «Сант-Яґо».
Сер Ґовард (встає й церемонно їм уклоняється). Доброго ранку, джентльмени. (Вони трохи несміливо відповідають на його вітання, вклоняючись і віддаючи шану, і стають за Кернеєвим кріслом).
Керней (до сера Ґоварда). Вам, мабуть, буде приємно почути, що наш священик, відвідавши ув’язнених у тюрмі, отримав від одного з них найкраще враження. Ця людина висловила бажання перейти до єпископальної церкви.
Сер Ґовард (сухо). Я догадуюсь, хто це.
Керней. Ведіть арештованих.
Моряк (біля дверей). Вони розмовляють з англійською леді, сер. Може, попросити її...
Керней (схоплюється, громовим голосом). Введіть заарештованих! Скажіть леді, що я так наказав. Чуєте? Передайте їй це.
Моряк нерішуче виходить. Офіцери ззираються з німим здивуванням з приводу незрозумілої роздратованости їхнього капітана.
Сер Ґовард (солодким тоном). Сподіваюсь, містер Ренкін буде присутній на слідстві?
Керней (гнівно). Ренкін! Хто такий Ренкін?
Сер Ґовард. Наш хазяїн-місіонер.
Керней (мимоволі м’якшає). Ага, його звуть Ренкін? Але йому слід би поспішити, інакше він запізниться. (Знову лютує). Ну, що вони там роблять з цими арештованими?
Убігає Ренкін і сідає поруч із сером Ґовардом.
Сер Ґовард. Дозвольте вас познайомити з містером Ренкіном, капітане Керней.
Ренкін. Вибачте, що я запізнився, капітане Керней. Леді посилала мене з дорученням. (Корней бурчить). Я боявся, що спізнюсь, але перше, що я почув, явившись сюди, це слова вашого офіцера, що передав од вас привітання леді Сісілі; він питав, чи недозволить вона ввести сюди арештованих, бо ви хотіли її знову побачити. Я тоді зрозумів, що не запізнився.
Керней. Ага, ось у чому річ! Дозвольте вас запитати, добродію: чи не постерегли ви будь-яких ознак того, що леді Вайнфліт має намір виконати це вельми скромне прохання?
Леді Сісілі (за сценою). Ходімо, ходімо.
Загін озброєних моряків вводить арештованих. Попереду Дрінквотер; він знову бездоганно чистий, і з його уст збігає єлейна усмішка, що виявляє бадьорість та свідомість своєї невинности. За ним іде Джонсон з тупим та безвиразним виглядом; Ред-брук — з байдужим та добродушним, Марцо — стривожений. Усі четверо стають ліворуч од капітана. Решта тупо поклавшись на провидіння, шикується біля стіни з того ж боку кімнати під вартою моряків. Перший з моряків стає праворуч від капітана, позаду Ренкіна та сера Ґоварда. Нарешті входить Брасбаунд під руку з леді Сісілі. Він у модному вбранні, з бездоганно чистим коміром та манжетами і елеґантних черевиках. В руці блискучий циліндр. Неспокушеному оку зміна в його зовнішності — разюча, і це так його гнітить, що він має жалюгідний вигляд — неначе обстрижений Самсон. Леді Сісілі проте дуже задоволена з цієї переміни; і інші помічають, що він змінився на краще. Офіцери ґалантно оступаються, щоб дати їй дорогу. Керней встає їй назустріч і дивиться з деяким здивуванням на Брасбаунда. Вона зупиняється біля стола з лівого краю. Сер Ґовард встає разом з Кернеєм і сідає водночас із ним, підкреслюючи це.
Керней. Цей джентльмен теж подорожує з вами, леді Вайрфліт? Здається, сер, я вас бачив учора на яхті.
Брасбаунд. Ні, я ваш бранець. Моє ім’я Брасбаунд.
Дрінквотер (послужливо підказуючи). Капітан Брасбаунд із шхуни «Тенксґівінґ».
Редбрук (поквапно). Цить, дурню! (Відштовхує Дрінквотера назад).
Керней (здивовано і трохи підозріло). Я тут чогось не розумію, в кожному разі, якщо ви — капітан Брасбаунд, можете стати поруч з іншими. (Брасбаунд приєднується до Редбрука та Джонсона. Керней знову сідає, урочистим жестом запросивши леді Сісілі сісти на вільному стільці). А тепер побачимо. Адже ви людина досвідчена в таких справах, сер Ґовард Геллем. Якби вам довелось вести цю справу, з чого б ви почали?
Леді Сісілі. Він дав би слово представникові обвинувачення.
Сер Ґовард. Але ж тут нема представника обвинувачення, Сісілі.
Леді Сісілі. Ну, як же, є. Я — представник обвинувачення. Капітане Керней, не дозволяйте серові Ґоварду виголошувати промову, йому лікарі суворо заборонили це. Чи не почали б ви з мене?
Керней. З вашого дозволу, леді Вайнфліт, я почну з самого себе. Моряк тут упорається не гірш за юриста.
Леді Сісілі. І навіть далеко краще, любий капітане Керней. (Мовчанка. Керней збирає сили, щоб почати. Леді Сісілі знову його перепиняє). Ви такий привабливий в ролі судді! (Усі всміхаються. Дрінквотер вибухає притлумленим сміхом).
Редбрук (люто шепоче). Цить, дурню, чуєш? (Знов непомітно дає йому стусана і штовхає його назад).
Сер Ґовард (докірливо). Сісілі!
Керней (хмуро й безпристрасно). Ваші компліменти, добродійко, будуть до речі трохи згодом. Капітане Брасбавнд, — стан справи такий: моє судно, крейсер Сполучених Штатів «Сант-Яґо», минулого четверга при вході в гавань Моґадор зупинила яхта «Редгавнтлет». Власник згаданої яхти, що не може тут бути, бо вивихнув собі ногу, передав мені деякі відомості. На підставі цих відомостей, «Сант-Яґо» пройшов двадцять вузлів, що відділяли нас від Моґадорської гавані, за п’ятдесят сім хвилин. Другого дня вранці мій посланець передав ці відомості Каді цієї країни. На підставі цих же відомостей Каді сам поспішив до вас із швидкістю десять вузлів щогодини і приставив вас і ваших людей до Моґадорської в’язниці, передавши вас у моє розпорядження. А потім Каді повернувся у свої гірські фортеці; отже, ми сьогодні не матимемо втіхи тут його бачити. Ви зрозуміли все, що я сказав?
Брасбаунд. Так, я знаю все, що зробили ви, і що зробив Каді. Річ у тому, чому ви це зробили?
Керней. Трохи терпцю, і ми цього дійдемо. Містере Ренкін, чи не будете ви ласкаві оповідати далі?
Ренкін. Того самого дня, як сер Ґовард та леді Сісілі виїхали на екскурсію, до мене вдався по ліки один з прихильників шейха Сіді-ель-Ассіфа. Він сказав мені, що я ніколи вже не побачу сера Ґоварда, бо владареві його відомо, що він християнин, і він, владар, має відбити його в капітана Брасбаунда. Я поспішив на яхту і попросив її власника об’їздити все узбережжя й пошукати військового корабля або крейсера, що міг би зайти в гавань і вплинути на представників влади.
Сер Ґовард обертається й дивиться на Ренкіна, раптом засумнівавшись щодо його чесности як свідка.
Керней. Але, як я
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вибрані твори. Том III», після закриття браузера.