Читати книгу - "Сотня весіль та інші неприємності, Анні Кос"

Я одним махом допила вино, що ще залишилося в келиху, погасила картинку, сповзла на диван і згребла в обійми Пауля. Притихлий восьминіг одразу ж обхопив мене всіма щупальцями. 

— Ні, малюче, — мляво відгукнулася я на його ментальне запитання. — Все у порядку, я просто втомилася і мені необхідно подумати. І ні, не треба їх кусати, вони й самі чудово впораються з цим завданням. А в тебе від цих нелюдів ще потім живіт болітиме.

Стефан мовчки відкоркував другу пляшку, додав вина собі й дракону і тихо поцікавився:

— Що, не зовсім той ефект, на який ти розраховував? — Амадо задумливо кивнув, сів назад, втупився в підлогу. — Ось і я теж. Мир?

— Мир.

— Мені залиште. — Неро, який мовчав увесь цей час, підсунув келих вампірові. — Насичені дні нам випали, такі, що запам'ятовуються. Але якщо зі справами минулими розібралися, то що плануєте далі?