Читати книгу - "Похід українських армій на Київ-Одесу 1919, Микола Капустянський"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
[35] За героїчні бої під Вапняркою, надзвичайну стійкість та витривалість 3-ї дивізії, їй надається назву «Залізної».
(обратно) 58[36] Генштабу полковник Євген Васильович Мішківський працює на відповідальних посадах, в Українській армії ще з 1911 року. Він брав діяльну участь в організації Галицької армії і в керуванні нею під Львовом, на посаді Шефа Штабу НК ГА. Далі його було призначено Начальником Штабу Східнього фронту в Наддніпрянській армії. Полк. Мішківський справжній богатир тілом і духом, людина нестримної енергії, великої працездатності й лицарськоі вдачі. Надмір енергії навіть трохи шкодив йому. За всяку працю Євген Васильович хапався сам; правда, все кипіло в його руках, але підлеглі призвичаювалися покладатися на свого начальника і, коли він відходив від праці, то справи гальмувалися. Цей вельми хоробрий старшина був смертельно поранений ворожим стрілом в героїчній сутичці під Чорним Островом в 1920 році. Українська армія через його смерть зазнала тяжкої втрати.
(обратно) 59[37] Від Жмеринки (осередку скупчення резерв) до бойових частин 3-ї дивізії більше, ніж 110 верст.
(обратно) 60[38] Для координації акцій полк.Удовиченка і Київської групи було наказано 3-й дивізії рушити вперед тоді, коли в Брацлав увійдуть частини Київської групи.
(обратно) 61[39] 11-та Галицька бригада і 3-тя Дивізія складають Вапнярську групу під керуванням полк. Удовиченка.
(обратно) 62[40] На допомогу повстанцям надіслано панцерний потяг.
(обратно) 63[41] Склад відділу Зеленого: 3-4 тис. люду, 400 кіннотчиків, 6 гармат і величезний обоз. Набоїв обмаль (про Зеленого див. чч. І-ІІ «Походу»).
(обратно) 64[42] Все ж Вапнярська група надійно прикривала напрямок Вапнярка-Жмеринка, лише треба було зміцнити її і відповідвим маневром своїх резерв допомогти їй.
(обратно) 65[42] Вся південна група 14-ї армії, загубивши зв'язок із штабом армії, підпорядкувалася штабові 12-ї армії.
(обратно) 66[44] Про цю ситуацію було представниками Штабу Наддніпрянської армії докладно поінформовано майора французького генштабу Сегане, який прибув 13.VІІІ. до Кам'янця. Майор у Жмеринці мав побачення з С.В.Петлюрою.
(обратно) 67[45] Большевики відверто висловлювали цей погляд при своєму відвороті і обіцяли населенню швидко повернутися на Україну.
(обратно) 68[46] Треба зазначити, що от. Божко засів із своїм бунчуковим курінем в «бест» у районі с. Митьки, погрожуючи звідти «фланговим ударом» Штабові Наддніпрянської армії, який 20.VІІІ. переїхав до Жмеринки. Утворився мов би новий бойовий напрямок. Нарешті, батька Божка 25-го було заарештовано в Жмеринці. Він у сутичці, що виникла під час арештування, втратив одно око.
(обратно) 69[47] Тут ними висаджено в повітря 5 панцерних потягів і спалено багато майна.
(обратно) 70[48] Операції Південної большевицької групи остільки цікаві, що автор сподівається випустити в світ спеціяльно для військових, окремий дослід марш-маневру червоних від Одеси до Коростеня.
(обратно) 71[49] Крім того, на жаль, НК ГА не допомогла Наддніпрянській армії колійовим табором, якого вона захопила велику кількість.
(обратно) 72[50] Книга І.
(обратно) 73[51] На жаль, ген. Денікін, замісць опертися на міцну підтримку Української армії, та стягнувши всі сили докупи, марширувати через Орел на Москву, повзяв безглузде стратегічне рішення: «забезпечувати лівий фланг Добрармії війною з Україною». Тим зруйнував і наш фронт, і свій переможний похід. Теж маршал Пілсудський волів ліпше мати сусідом слабу червону Москву (як він думав), ніж незалежну Україну і національну Росію. Тому поляки на большевицькому фронті тримаються вичікуючи. (Кутчеба «Виправа Київська в 1920 р.») В дальшому Пілсудський листується з Ф.Дзєржінським, який почасти спричинився до підписання зрадливого для України польсько-Ризького миру в 1921 році.
(обратно)Оглавление ПРО АВТОРА Біографія до 125-річчя з дня народження Миколи Капустянського ПЕРЕДМОВА ДО ДРУГОГО ВИДАННЯ ПЕРЕДМОВА АВТОРА ВСТУП ЧАСТИНА І Розділ І ситуація на україні в грудні 1918-го року Розділ ІІ загальний погляд на події з 14 грудня 1918 року по 1 червня 1919 року Розділ ІІІ причини наших невдач Розділ IV організація армії УНР
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Похід українських армій на Київ-Одесу 1919, Микола Капустянський», після закриття браузера.
