Читати книгу - "Хтива мрія. Книга перша, Єва Басіста"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Чого всі затихли? - робить Діма черговий ковток і ставить келих на стіл. - Я хіба неправду сказав? М? Романе? Назвеш мене брехуном?
Роман виражає стальний спокій. І щоб я, мабуть, не панікувала, то ніжно гладить під столом мою руку.
- Аби я тобі щось путнє відповів, то уточни, - промовляє він до Діми. - Бо я не розумію, що саме ти маєш на увазі.
- Я колись бачив, як до твоєї квартири заносили вкрай дивні меблі. Коробка була зі сторони надрізана, та я побачив, що то за хрінь. Іксоподібна установка для БДСМ-ігор.
Я білію, мов пофарбований вапном стовбур яблуні, всі решта викочують ще більші очиська, а Діма…
- Я тоді саме з ними у ліфті їхав та був позаду - не міг вийти на своєму поверсі, а тому довелося підійматися на один вище, а там побачив квартиру, до якої все те заносилося. І ти не уявляєш, як я очманів, коли постукав у двері тієї квартири, а мені відкрила Настя.
Роман перестає гладити мою руку. Накриває її своєю гарячою долонею.
- Дуже цікаво, - не покидає Романа спокій. - Не знав, що ти мій сусід… Який же тісний світ.
- А тобі хіба Настя не сказала? - дивиться Діма на мене. - Я тоді ходив по сусідам та шукав цукор - не вистачало для дечого. Нікого не було на моєму поверсі, а тому вирішив піти вище - до тої квартири, до якої заносили ту хрінь… А коли двері відчинилися, то… Ледве стримався, щоб не підсолити. Чекав слушного моменту - і ось. Хто там із вас головний? Ти? Чи Настя тебе хлискає батогами?
Діма знову хапається за спиртне - випиває коктейль, а решта мовчать, мов риби.
- Я думаю, що тебе, Насте. І як на тому хресті? Нормально? Не думав, що ти така збоченка… Але яке йшло - таке здибало.
Я впадаю в істерику, але мовчазну. Всередині себе верещу.
Ну як так мали скластися обставини? І ще при всіх розляпав! Віка, Галя… А особливо Галя…
- Так, - видає Роман. - Це іксоподібна установка для БДСМ-ігор, але якби ти уважно читав, то збоку було написано, що це суто декоративна річ, адже зроблена з пластмаси. У тій квартирі не я робив інтер'єр, а дизайнер, бо у мене зовсім нема смаку. Я можу пофарбувати стіни у зелений колір, обрати фіолетову підлогу, синю стелю, а на додачу підібрати меблі у стилі бароко, а на стіні повісити роги оленя і поряд плакат зі Сейлор Мун. Тому зайшов людину, яка зайнялася дизайном та вирішила додати такий елемент декору, який зовсім мене не бентежить.
- І кого ти дуриш? - гигикає Діма. - Диви, як Настя захвилювалася. Злякалася, що викрили вас. Світлофором переливається.
- Не маю нікого на меті дурити, а тим паче у чомусь переконувати, - відкидається Роман на спинку стільця, а долонь досі тримає на моїй руці. - Твоє діло вірити, а може і не вірити. Я тобі сказав, що це таке. А щодо стану Насті - у неї зараз болить голова та нудить. І ще я знаю, що їй не подобається той елемент декору - і вона просила мене його прибрати. А ти її зараз засоромив, питаючи подібне.
- А ти бачу проворний на язик. Умієш викручуватися - ніде не спіткнувся на слові.
- Діма, припини робити базар, - вривається у розмову Віка, як гроза у спекотний день. - Насті дійсно зараз зле, а твої слова кого хочеш у подібний стан закинуть.
- Ой, та невже? - кривиться. - Та він бреше! - переводить погляд на спокійного Романа. - Та уміло приховує свої смаки. Правильно?
Здіймає брови та знову келих до вуст.
- Чого мовчиш? - ковтає Діма. - Від правди срака затрусилася?
- Зазвичай та людина, яка найбільше кричить, що хтось збоченець, то сама нею є, - не вдається Дімі пробити Романа. - Тицяєш пальцем на нас, а сам вдома, напевно, кожної вільної миті дрочиш на гей порно.
Діма покривається цятками, в очах загоряється лють, а келих гучно ставить на стіл:
- Ти зараз у мене добалакаєшся, виродку! Як встану, то добряче надаю у твою випещену пику.
- Правда в очі коле? - з'являється на вустах Романа усмішка.
- Бачу, ти хочеш вийти? - здіймається на ноги.
- Несильно палаю бажанням кудись із тобою йти, але якщо треба - не проблема. Швидко тобі в носа завалю та поїду додому, адже Насті недобре.
- Та це я тобі…
- Та припини ти бикувати! - не витримує Ігор. - Якого біса усім вечір псуєш дурними розбірками? Вчепився до якоїсь дурні та не відірвати, мов дитину від цицьки. Ще почни говорити, що рожевий туалетний папір робить хлопців геями.
- Підтримую, - втручається Галя. - Шокував усіх вигадкою, не розібравшись, а нині чіпляєшся. І, мабуть, Роман тебе розкусив – ганяєш слоника на гей порно… Бо сильно ти якось захвилювався, а Роман на твої звинувачення - ні.
- Галино, закрий своє піддувайло, бо сильно воно розчепірене!
- У мене гарненький ротик, а піддувайло у тебе, - встає Галя на ноги та схоплює свій коктейль. Либонь, хоче виляти його йому в обличчя, але тримається. Її рука труситься.
- Діма, ти реально придурок, - дає про себе знати Віка. - Тільки усім настрій зіпсував. Я йду…
Віка виймає гаманець, із якого її рука дістає та кидає гроші на стіл. Прощається. Те саме роблять Галя та Ігор… Залишаємося тільки ми утрьох.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хтива мрія. Книга перша, Єва Басіста», після закриття браузера.