Після кінця світу відродження людства стало експериментом. Технології дозволили створювати нові тіла, але не всі душі були готові прийняти те, що пропонувала нова ера. — Людство більше не поділяється на «чоловіків» і «жінок». Ми — експеримент у виживанні. Ти — нове тіло для нової душі. Тепер обери, ким ти хочеш бути. Кел відчувала, як всередині неї підіймається
…Цікаво, звідки він узявся? Коли саме він з'явився у моїй оселі? І чому я раніше не звертала на нього уваги? ...Кілька разів я присідала біля нього і торкалася металевого корпусу, але на кнопки не натискала. Їх не можна натискати, якщо життя дороге. Рано чи пізно, але кнопку натискають всі.
Коротке оповідання, яке можна назвати похмурою фантастикою з елементами сюрреалізму й антиутопії або навіть сюрреалістичним (екзистенційним) горором про те, як звичайне полювання в осінньому лісі перетворюється для героя на тривожну подорож у світ, де реальність змішується з химерним кошмаром. Невідомі вороги, механічні створіння та загадкові люди стають частиною
Група підлітків опиняється у загадковому лісі після того, як їхній шкільний автобус ламається під час екскурсії. Вони не можуть знайти вихід і стикаються з низкою таємничих випробувань, кожне з яких перевіряє їхню дружбу, хоробрість і чесність. Ніхто не знає, чому саме вони були обрані і хто стоїть за цими випробуваннями, але незабаром діти розуміють, що від їхніх
"Шлях до порятунку" — це історія про людину, яка опинилася на межі між життям та смертю і зробила вибір, що змінив її назавжди. Рома — звичайний хлопець, боягуз, який виживає в самоті і не може позбутися спогадів про загибель своєї попередньої групи. Він зустрічає нову группу, невеличку родину, з якою йому доведеться разом боротися за виживання. На цьому
Їх шляхи розпочалися зовсім по різному, але доля вирішила звести їх однією ниткою… Навколо шиї… Немов петлею яка жадає їх смерті. Світ змінив бачення всього живого. Перші дні розділили всіх на монстрів та людей, а місяці поділили вже тих самих людей на групи свиней та ягнят. Інфіковані тепер не проблема номер 1. Люди... Вони ставали навіть гіршими за заражених. ⭐
