Короткий любовний роман

Студентське життя — солодкий спогад, який завжди займатиме у серці особливе місце. У юному віці здається, що цілий світ до твоїх послуг. Попереду перші важливі рішення, які приймаєш за велінням серця, а не розуму, бо впевнений, що так правильно. Спроби досягти успіху в професії, яку навіть не ти обирав. Нові друзі, нові емоції та перше доросле кохання… Та не все

- Підпиши папери на розлучення, Даміре, і ми більше ніколи з тобою не побачимось. - Ти моя дружина, Еліно, і я нікуди тебе не відпущу. - Чому? Цей шлюб був нав'язаний моїм батьком. Тепер його немає і нам нема чого продовжувати цей фарс. Підпиши, - підсуваю до нього документи, сама страшенно нервую, що навіть через пальто йому вдасться розгледіти мій животик, що

- Пішла геть із мого дому, - різко каже чоловік. - Ти жартуєш? - до останнього сподіваюся, що це безглуздий розіграш. - Забирай дітей та забирайся геть, - холодно продовжує він. - Адвокат надішле тобі свідоцтво про розлучення. - Не розумію... - У мене буде нова дружина, яка народить мені спадкоємців. Моє життя здавалося казкою, поки чоловік не вигнав мене на вулицю з

І що мені тепер з тобою робити?- він закинув ногу на ногу зловісно посміхаючись. -Відпустити. Обіцяю, що нікому нічого не скажу і видаю не вдалі кадри,- з надією у голосі сказала Діана знову опускаючи ноги на кам’яну підлогу,- мене будуть шукати. Зникнення журналіста наробить багато галасу. -Ти не бажаний слідок і найкраще для мене буде прибрати тебе. Але я цього не

Коли ти впевнений в собі, цілеспрямований та успішний чоловік, володієш прибутковим бізнесом, а на рахунку лежать чималі кошти — здається, що весь світ біля твоїх ніг. Ти можеш отримати все чого тільки забажаєш, й кого забажаєш. Варто лише захотіти й поманити пальчиком. Для тебе не існує перешкод чи бар’єрів. А ті що існують дуже легко посунути за допомогою

- Мені здається, що в тебе склалося хибне враження про моє ставлення до тебе. Чомусь ти думаєш, що в безпеці поруч зі мною. Що я вічно буду тебе рятувати. Даремно! Ти навіть не уявляєш, що стоїть на кону. Жодна жінка у світі не має такої значущості. Жодна людина не має. Ти, маленька, себе переоцінюєш! Якщо знадобиться, я сам особисто різатиму тебе на шматочки, щоб

Ігнат: я не міг зрозуміти, чому не виходжу з машини і витріщаюся на цю дівчину. Звичайна. Можна навіть сказати, що мила. Фігура непогана. Вся ця проста констатація фактів раціонально прокручувалась у мене в голові. Я розумів, що маю багато справ. Потрібно зайти до свого офісу та зайнятися ними. Але продовжував сидіти, ні на мить не відриваючи від дівчини погляду.

Важко не закохатися у студента-мажора, який заради неї змінює своє життя. Проте чи є в них шанс на майбутнє, якщо вона не готова зраджувати своїм принципам та переступати заборону, а в нього занадто все складно з батьками, які самі обирають йому життєвий шлях? Чи матимуть вони бодай крихітний шанс на щастя? А якщо й отримають його, чи зможуть пройти крізь

«Тату, зачекай скоро буду» — такий напис вирішую написати на подарунковому торті, щоб розповісти про вагітність Марку, відомому автогонщику. Чоловікові, в якого я давно закохана, і якому врятувала життя. — Вибачте, але я вас не знаю, — каже коханий чоловік, дивлячись мені в очі, коли я сама приїжджаю до нього. — Марку, це ж я, Каро! — трясу його за плечі. — Каро, я

Дівчина, що мріє стати журналісткою та приїхала підкорювати столицю з Конотопа - 1 шт. Король університету - 1 шт, багатий, гарний, немов янгол, та душа компанії… Чи ні? Син ректора -1 шт, якого всі побоюються. Набурмосений та бісячий… Чи ні? Вони разом -- вибуховий коктейль! Як зрозуміти, хто щирий, а хто прикидається? Або, може, прикидаються обидва?.. Чи можливо