Читати книгу - "Помста для Роуз, Юлія Богута"

— Це помітить тільки той, хто ним займався, — з якимось сумом вичавив з себе. — Навіть після шести годин цього всього, жоден твій рух не показує втоми чи важкості. І якщо не дивитися в очі, можна подумати, що ти танцюватимеш ще стільки ж. Таким тільки балетники страждають.

— Якщо це так, тоді як ти помітив? — поцікавилась, відводячи погляд в сторону вікна. Вологий туман навіював смуток та нудьгу. Схоже, скоро почне сипати сніг.

— Мені подобалась одна балерина і я призвичаївся здирати з неї цю дурну маску безтурботності. Так що… спробуй якось перестати посміхатися людям. Їм все одно начхати на тебе. Навіть якщо заплачеш — вони пройдуть повз і викинуть тебе з голови як цей порожній стаканчик. Повір, їм байдуже, що в нього було налито: еспресо, лате, капучино чи чай з молоком. Так вже влаштований наш світ. Все, що не знаходиться в наших руках — сміття.

— Не дивно, що "подобалась", — зауважила, відмічаючи для себе масивне кільце на його вусі. — Романтик з тебе ще той...

Мій стаканчик полетів слідом в урну, віддаючись тихими ударами в металеві стінки. Я мовчки повернулася до Вільяма спиною та рушила в залу, щоб не видати наскільки його слова мене зачепили. Мені байдуже було, якою мене бачив він чи дівчата. Що про мене думало суспільство чи ким я була в ньому. Але я не хотіла бути сміттям для Граундів. Принаймні таким, від якого можна було з легкістю позбутися — підпаливши його чи викинувши з вікна. Я хотіла бути колючою проволокою, яка б могла поранити навіть коли знаходилась у вогні. Чимось таким, що неможливо було б забути.

_______________________________________________
Привіт вам... сьогодні був вкрай нервовий та сумний день. Під час прильоту по електростанції помер чоловік з роботи, який працював ще й кур'єром. Я не знала його особисто, але...боляче. Боляче бо навіть коли прилетіло по Охмадиту, люди скаржились навіть по тому ж району на затримки в 15 хвилин. І чхати їм було бо з тією людиною. Вони казали, що їм байдуже на прильоти, що "не ракетою ж його вбило". Так ось... сьогодні доставки його посилок по Києву не було. Бо "вбило ж". Наврядчи його рідні це колись взагалі побачать, але...спонсор моїх сліз та вашої проди сьогодні ця людина. Сподіваюсь, на тому світі тобі не буде боляче.