Читати книгу - "Пароль підібраний- ти мій!, Маринка Черемних"

- Ого, Вадим, тебе схожу культурно послали, не кожен здатний так розмовляти з тобою- промовив Руслан, який нахабно сперся своїм задом на стіл та слухав нашу перепалку

- Що ти тут робиш?- запитав я та потиснув йому руку

- Машина готова, можете їхати

- Зачекай на вулиці- він мовчки кивнув та вийшов. Я повернувся до дівчини обличчям та підійшов майже впритул:

- Я ж все рівно видавлю з тебе правду- очима блукав по її обличчю

- Як би ти не старався, я тобі ні слова не скажу. Я тут тільки заради помсти, і ти не маєш ніякого права брати мене і без мого дозволу цілувати. Якщо ти забув, я тобі нагадаю: мій батько вбив твоїх батьків, тому можеш вважати і мене вбивцею, можливо тобі ти мене зненавидиш і припинеш знову...- Аліса замовкла та швидко покинула кухню. Я сильно вдарив кулаками по стільниці, що аж вимиті тарілки підскочили. Ось те, що я напевно очікував від неї почути. Але чому ж на душі так шкребуть нігтями кішки?!

- Чорт!!!- я стиснув пальцями переносицю. Видихнув та пішов на вулицю, де мене вже чекала Яна, Руслан та Аліса, які про щось говорили

- Можете спокійно їхати. Охорона буде за вами- Руслан дав мені ключі від машини, я мовчки кивнув

- Потім договоримо- сказав Руслан Алісі. Про що вони вже будуть говорити? Я непомітно стиснув ключі ще сильніше. Сів в автомобіль та гуркотом закрив двері. Яна вже влаштувалася на задньому сидінні, а Аліса сіла на переднє, пристебнувшись при цьому паском безпеки. Я рвонув з місця та вижав 100. Адреналін зашкалював. Я тільки зараз згадав, що в машині сидити дитина, тому скинув до 80.

Що зі мною таке? Я знаю її все життя, знаю на смак її вуста, від яких вчора ледве відірвався, бо було дуже складно, а сьогодні вже ревную до свого найкращого друга, в якого до речі є наречена. Що- я і ревнувати? Це ж дві різні речі. Я не здатний більше кохати, а тим більше ревнувати. Я їй зробив надто боляче більше семи років тому, і не думаю, що вона зможе мені вибачити!