Читати книгу - "«спадкоємиця темряви» частина 1, Настя Коваленко"

Кімната за потаємною стіною була залита тьмяним світлом.

Орден Нової Надії зібрався на термінову нараду. Всі були втомлені після бою, але обличчя світилися рішучістю.

Селестіна стояла в центрі кола, тримаючи в руках стару карту Гоґвортсу.

На карті блимали маленькі точки — чарівний слід усіх присутніх у замку.

— Нам потрібно вирішити, що робити, — сказала вона твердо. — Скорпіус Малфой зраджує Гоґвортс. І він не один.

Джеймс стиснув кулаки:

— Я завжди знав, що він не на нашому боці!

— Треба вистежити його, — тихо сказала Роксі. — Дізнатися, з ким він працює.

— А якщо це пастка? — заперечив Г'юґо. — Може, він саме цього й хоче — щоб ми розкрили себе.

Кілька хвилин усі мовчали.

Тоді Селестіна зробила крок уперед:

— Я піду. Я простежу за ним сама. Він підозрює мене найменше.

— Ні! — вигукнув Джеймс. — Це занадто небезпечно!

— У мене є сила, — спокійно відповіла Селестіна. — Якщо щось станеться, я зможу захистити себе. А ще… я повинна це зробити. Для всіх нас.

Її друзі перезирнулися. І зрештою, Джеймс кивнув:

— Тільки будь обережною. І якщо буде хоч найменший натяк на небезпеку — повернись.

Селестіна усміхнулася й обняла його:

— Я обіцяю.

Вона взяла з собою старий плащ-невидимку, що колись належав самому Гаррі Поттеру, і вирушила в ніч.

Її серце калатало в грудях. Вона знала: попереду — шлях, який змінить усе.

Бо деякі таємниці мають силу зруйнувати не тільки школу… а й саму Селестіну.