Читати книгу - "Фрілендські байки, Девін Росс"

-Добре мамо. Справлюсь, куди я дінусь.

Я робив уся як і у той день, але тепер я вже уся з собою ланч та воду і також ще дещо.

Узявши порфель я пішов до магазину квітів і прикупивши тюльпан я відправився до домі Ніки яка жила доволі близько як я випадково дізнався ще пару тижнів тому бачучи Ніку і як вона заходить у під'їзд після школи.

До уроків ще пів години і навіть якщо й запізнюсь, то вже з Нікою.

-Россе? Що ти тут робиш?, -дуже здивовано запитала вона.

-Чекаю тебе Нікіч. Ти все ж приймеш мою пропозицію стати моєю дівчино?

Вона у відповідь міцно обіцняла мене, що зробив і я коли трохи отямився від цього.

Ніка повернулась до дому залишити тюльпан там і далі ми пішли разом у школу.

-Милий ти ж теж бачив той сон?, -запитала вже моя дівчина.

-Тобто це справді був не сон?!, -задав я питання у відповідь.

-Виходить. що ні і він наставив нас на правильний шлях, -радісно відповіла вона.

Я міцно ухопив її за руку і підійшов поближче.

-Дозволь тоді мене поцілувати в реалі, - закохано попросив її я.

Ніка одразу кивнула і ми поцілувались.

Що там цей вчений тільки не задумав, але я вдячний йому за той день де ми одні у світі.

Минулі життя 

не могли мене втримати

Втрачене кохання

солодше коли воно нарешті знайшлось

У мене дивне відчуття

ми тут вже не вперше

Минули життя

не могли стати між нами

Іноді

мрійники нарешті прокидаються

Не буди мене

я не мрію

Не буди мене

я не мрію.