Читати книгу - "Несподіване весілля, Ксана Рейлі"

Як завжди, зранку я прокинулася дуже швидко. Мені не хотілося бачити Гордія, тому я просто ходила по кімнаті та чекала, коли він піде геть. Я чула шум на першому поверсі, а потім грюкнули вхідні двері. Я підбігла до вікна та виглянула у нього. Гордій стояв на вулиці й розмовляв з кимось телефоном. Потім він швидко попрямував до білого джипа, що уже стояв біля воріт. Хлопець сів усередину, все ще тримаючи телефон біля вуха, а тоді нарешті виїхав з подвір'я. От і чудово!

Спершу я зробила тренування, а потім приготувала собі сніданок. Мені було надто нудно, а ще не було нікого, кого б я могла подіставати. Вирішила зателефонувати сестрі, але вона не відповідала на мої дзвінки. Мабуть, зайнята. Довелося шукати собі якусь розвагу. Я ввімкнула романтичну комедію на телевізорі та сіла на диван, дивлячись в екран. Фільм виявився доволі цікавим. Деякі моменти змусили мене сміятися, а в кінці я мало не заплакала. Весілля головних героїв було таке щасливе та сповнене коханням, що це дуже сильно зачепило мене. Я схлипнула декілька разів, а тоді вимкнула телевізор. Мою увагу привернув звук вхідного дзвінка. Я швидко потягнулася до свого телефону. Думала, що це сестра телефонує, але виявилося, що ні.

— Нарешті! — скрикнула я, коли побачила на екрані ім'я свого менеджера та швидко прийняла дзвінок.

— Привіт, Поліно! — радісно заговорила Софія.

— Будь ласка, скажи мені, що ти з хорошими новинами. Я вже втомилася сидіти тут без діла.

— По-перше, вітаю тебе з одруженням, — сказала дівчина. — Дивно, що ти вийшла заміж не за Ігоря, але це вже твоя справа. Сподіваюся, що цей шлюб у тебе буде щасливим.

— Дякую, — тихо пробурмотіла я. — А по-друге?

— Один відомий бренд спортивного одягу пропонує тобі стати їхнім обличчям.

— Справді? Нічого собі!

Я радісно піднялася на ноги, стримуючи своє бажання стрибати аж до стелі.

— Так! Вони зв'язалися зі мною буквально годину тому. Хочуть зробити декілька фотосесій та відзняти рекламу. Що мені їм відповісти?

— Що я погоджуюся, — відповіла я, усміхаючись.

— Тоді я зараз їм скажу про це, а тоді передзвоню тобі, або напишу.

— Супер! Чекаю.

Коли я вимкнула дзвінок, то дозволила собі з радощів трохи пострибати. Нарешті хоч щось заворушилося, бо останнім часом моя кар'єра стрімко падала вниз. Може, хоч ця співпраця допоможе мені втримати свою популярність. А потім ще має бути фотосесія з Гордієм для журналу "Хевен". Це буде ще тим завданням. Я вже уявила його незадоволене обличчя на кожному фото. Добре, що хоч я красива і витягну цим всю фотосесію.

Через деякий час Соня написала мені, що домовилася на завтра про зустріч з представниками. Увесь день я провела за процедурами над своєю шкірою, а ще майже нічого не їла. Треба виглядати якнайкраще, тому я дуже швидко лягла спати. Пощастило сьогодні не бачити цього нахабного типа, що по факту є моїм чоловіком.

Мабуть, удача таки була на моєму боці, бо не бачилися ми з ним ще декілька днів. Лише інколи перетиналися в будинку, але навіть не розмовляли. Я досі була ображена на нього, тому всяко уникала Гордія. Його, здається, це влаштовувало. У мене було декілька фотосесій для бренду спортивного одягу та реклама. Це зайняло три робочих дні. Потім зі мною зв'язалися щодо реклами купальників, на що я без вагань погодилася. П'ять днів я працювала, тож під кінець тижня була надто втомлена. На щастя, на мене чекало два вихідних, тому я у передчутті відпочинку лягла спати. Мабуть, втома дала своє, бо прокинулася я доволі пізно. Навіть яскраве сонячне світло не завадило мені. Може, обійдуся без штор?

Настрій у мене був прекрасним. Я швидко почистила зуби, вмила обличчя та вдягнула спортивний комплект малинового кольору. Мені подарували його після фотосесії. Це був красивий та дуже зручний топ і велосипедки. Своє волосся я зав'язала у високий пучок і, схопивши килимок для йоги, побігла на перший поверх. Гордія не було в домі, тож я мало не танцювала на кухні від радості. Я набрала в пляшку води та кинула туди декілька шматочків лимона.
Але коли вийшла на вулицю, то уся моя радість одразу зникла. Гордій стояв на доріжці біля воріт та направляв воду зі шланга на білий джип, який повністю був у піні. Я швидко оглянула хлопця з ніг до голови та зауважила, що він був без футболки. Гордій стояв до мене спиною, тому не міг бачити, що я деякий час розглядала його. Трохи знервовано переступила з однієї ноги на іншу, а тоді все ж попрямувала до місця, яке вже давно обрала собі для тренування. Мені не подобалося, що Гордій стояв так близько. На цьому подвір'ї стільки місця, але він вирішив помити свій автомобіль просто біля мене. До того ж хлопець чудово знав, у якому саме місці я тренуюся.

Я гордо підняла голову та мовчки пройшла повз нього. І чого це він сьогодні вдома? Я стала на траву та розстелила килимок, а тоді ввімкнула на телефоні відео з тренуванням. Помітила, що Гордій пройшовся довгим поглядом по моєму тілу. Мені хотілося сказати йому, щоб він не витріщався на мене, але я ж ніби ще ображаюся та не говорю з ним. Вирішила проігнорувати його погляди та почала тренуватися. Після десяти хвилин занять уже відчула втому та добряче спітніла. Я зробила ковток води й повернула голову в сторону Гордія. Він відверто спостерігав за мною, і навіть не приховував цього. Я роздратовано закотила очі, але все ж продовжила тренуватися, зціпивши зуби. Було важко, але я до останнього трималася. Коли відео закінчилося, то полегшено видихнула і зробила декілька таких бажаних ковтків води. Мені було так жарко, що хотілося засунути голову в холодильник, або ще краще — в морозильну камеру. Коли моє дихання внормувалося я повільно попрямувала до Гордія, тримаючи в руках пляшку з водою.

Він подивився на мене з мовчазним запитанням: "Що тобі потрібно? Не біси мене!".

— Мені здалося, чи ти витріщався на мене? — спитала я, примруживши очі. — Чекай, не відповідай! Ти витріщався на мене. І це не запитання, а ствердження.

— Не хотілося втрачати можливість подивитися таке яскраве шоу, — відповів він, нахабно усміхнувшись. — А ти вже згадала про те, що вмієш розмовляти?

— Лише на декілька хвилин. Скоро знову забуду. Ти ж цього і хочеш.

— Насправді я вже встиг скучити за твоїми безтурботними розмовами.

— Та невже? А я думала, що вони тебе дратують так же сильно, як і я.

— Ти справді дратуєш мене, але не завжди. Наприклад, мені сподобалося дивитися, як ти тренуєшся. Це так... Сексуально? — сказав Гордій, піднявши одну брову.

Я засміялася і похитала головою. Та він просто таки знущається з мене! На його обличчі знову з'явилася нахабна посмішка. Вона страшенно нервувала мене і мені хотілося заїхати чимось по його фізіономії.

— Ти дуже сильно загорівся лише від мого тренування, — заговорила я і підійшла ближче до нього. — Здивована, що твоє тіло так реагує на звичайні махи ногами та випади. Ніколи раніше не думала, що чоловіки можуть заводитися, дивлячись на такі речі. Це навіть трохи лякає. Думаю, що тобі треба остудитися.

Я підняла пляшку з водою та вилила її йому на голову. Краплі повільно стікали по його обличчі та грудях. Я закусила губу, стримуючись, щоб не засміятися. Декілька шматочків лимона впали на його голову. Гордій здивовано відкрив рота. Мабуть, він не очікував, що я зроблю це. Хлопець підняв свою руку до волосся та забрав звідти лимон.

— Ох, даремно ти це, Полінко! Даремно!

— І що ти мені зробиш? — кинула виклик я та склала руки на грудях.

Я повернула голову в сторону басейну. Він може мене скинути в нього, але там тепла вода, то я б навіть була не проти. На інше йому точно фантазії не вистачить. Та я не зчулася, як струмінь холодної води вдарив мені просто в обличчя. Я закричала від різкого холоду та затремтіла. Крізь шум води чула голосний сміх Гордія. Коли глянула на нього, то помітила в його руках шланг, яким він мив свій автомобіль. Ох, просто прекрасно! Хлопець знову направив воду на мене.

— Перестань! — закричала я та почала бігти в іншу сторону від Гордія.

Він біг за мною, тягнучи за собою шланг. Холодна вода вдарила мені в спину, змушуючи знову закричати. Я бігала наче божевільна по подвір'ї, навіть коли Гордій відпустив шланг. З мого тіла скапувала вода, а мій одяг був повністю мокрим. Я побігла в сторону будинку та відчула, що моя нога послизнулася на плитці біля басейну. Уже готова була зустрітися обличчям з землею, як міцні руки схопили мене за талію. Гордій підняв мене, притиснувши спиною до своїх грудей. Я спробувала вирватися з його хватки й почала бити хлопця своїми ногами. Він все ще міцно тримав мене своїми руками та попрямував вперед.

— Відпусти мене! — закричала я, продовжуючи крутитися в його обіймах.

Йому, здається, було байдуже. Гордій схопив мої ноги, підіймаючи мене на руки, наче наречену. Я здивовано подивилася на нього. Він же не відривав погляду своїх сірих очей від мене.

— Що ти...

Не встигла я договорити, як хлопець раптом підстрибнув зі мною на руках. Я закричала та міцно заплющила очі, занурюючись у воду. Мені варто було закрити ніс пальцями, але я не очікувала, що Гордій скине нас обох в басейн. Він раптом потягнув мене за руку, витягуючи з води. Я почала голосно кашляти, а тоді витерла своє обличчя руками. Переді мною з'явилося усміхнене обличчя Гордія. Чому він виглядає таким нормальним? Я насупилася, а тоді зі всієї сили хлюпнула на нього водою.

— Так нечесно! — закричала я.

— Ти перша почала, — просто сказав він.

— Я вилила на тебе пів пляшки води, а ти спочатку облив мене зі шланга, а потім кинув у басейн!

— Значить, тобі теж треба було остудитися, Поліно.

Я роздратовано вдарила його в плече, а тоді відплила до краю басейну. Раптом Гордій схопив мене за ногу та потягнув до себе. Я скрикнула, коли стукнулася своїм тілом об його груди. Він поклав руку на мою талію, притягуючи мене ще ближче до себе. Я здивовано дивилася на нього та не могла і слова вимовити. Його волосся виблискувало золотим відтінком на сонці, а очі здавалися ще яскравішими, ніж зазвичай. І чому тільки він такий красивий? Не міг мій фіктивний чоловік бути якимсь страшним чоловіком? Тоді б, може, моє серце так не билося поряд з ним. Я раптом напружилася від цієї близькості. Не знала, куди діти свої руки, тому просто опустила їх у воду.

— Погодься, що це було весело, — заговорив Гордій, усміхнувшись.

— Дуже рада, що розвеселила тебе, — буркнула я, — але мені не хотілося б у кінцевому результаті бути такою мокрою!

Він засміявся, а я ж заплющила очі, відчуваючи, як почервоніли мої щоки. Дідько! Чому зі всього можливого я сказала саме це? Боюся уявити, що зараз крутиться в його голові, а ми ще й так близько одне до одного.

— Гаразд, — сказав Гордій і міцніше стиснув мою талію. — Ти ж про басейн говорила?

— Угу, про нього.

— А взагалі я хотів попросити у тебе пробачення.

— Попросити пробачення? — здивовано перепитала я.

— Мені не варто було тоді говорити, що ти мене дратуєш. Я не подумав, що тебе зачеплять мої слова. Вибач.

— Оу! Це так неочікувано, — пробурмотіла я.

— Не хочу, щоб ти ображалася. То що, мир? — Гордій підняв свою праву руку, показуючи мізинець.

Я декілька секунд уважно дивилася на нього, а тоді усміхнулася. Мені було приємно, що він таки попросив у мене пробачення. Хоча Гордій мав це зробити вже давно.

— Мир! — відповіла я та зачепила його мізинець своїм.

Ми продовжували стояти в басейні, дивлячись одне на одного. Я не розуміла, чому він досі тримає мене. Його рука ідеально лежала на моїй талії, наче моє тіло було створене для його дотиків. Мені зовсім не хотілося, щоб він відпускав мене. І це дуже лякало.

— Ей, молодята! — раптом закричав чоловічий голос. Я помітила за спиною Гордія його друга, що наближався до нас. — Дивлюся, вам дуже весело.

Гордій одразу ж забрав свою руку з моєї талії та трохи відсторонився. Я видихнула, намагаючись заспокоїти свої відчуття. От і все! Цей невеличкий момент зближення зруйнувався, як тільки з'явився хтось третій.  Так буде завжди, адже це все — просто гра у подружнє життя, яка закінчиться тоді, коли й термін договору.