Читати книгу - "Повзе змія"

Звичайно, повія поцікавилася, чи не втягне її дивний клієнт у блудняк. Баглай пояснив просто: його приятель, дуже багатий буратіно, нерівно дихає до прошмандовки з телебачення. Бачив він її здалеку — нічого особливого, та приятель наче сказився. Хоче спочатку туману напустити, погратися в таємниці бургундського двору. У багатих, як відомо, свої примхи. Ага, ага, перебила тоді повія, ось її раз зняв клієнт із мошною, так захотів… Не перебивай, обірвав Баглай, тепер він її клієнт, так що хай слухає далі. Закоханий буратіно сам стіха написав, але начитати слід незнайомими голосом, нехай прошмандовка голову собі посушить. Та що за діла, коротше: вірша дівиця прочитає просто зараз, касету отримає тут же, на руки. Сама побачить — наркоти немає, «пекельної машинки» так само. Квіти сама вибере, сама розрахується.

І все, розійшлися. Квитанцію з фірми про оплату замовлення принесе в обумовлене місце, решту бабок отримає. Все. Бажано, звичайно, не хвалитися легко заробленими сотнями. В її ж інтересах. Повія погодилася, бо зовсім дурною назвати її не можна було.

Щоправда, перед тим, як касету вставити, Баглай протер її хустинкою, та дівиця цієї підозрілої процедури не бачила, касету витягла сама, сама ж запакувала в порожню коробку з-під сірників, сама папірцем білим обгорнула і скотчем, що клієнт приніс, заліпила. Баглай так ні до чого й не торкнувся. Завдання нова знайома виконала досить швидко та вправно, отримала другу частину гонорару, запропонувала клієнтові з нагоди такої справи «призову гру»: тобто дати безкоштовно. Аби не здаватися в її очах зовсім дивним, Баглай не відмовився, але більше цієї дівиці, так само, як і таксиста, він не побачить. Без того засвітився. Принаймні його вже в обличчя знають зовсім сторонні люди, не варто більше підтримувати з ними контакт.

Наступний крок Баглай обдумував довго. Він готувався до певних перешкод, та, на диво, досить швидко й несподівано їх подолав. Знаючи, на яку годину доставлять квіти, він звично засів у засідку біля офісу «S-каналу», а коли посильний вийшов без букета, швидко надибав на Кловському узвозі таксі. Показав хлопчині за кермом сотку баксів, коротко пояснив: працює в одній конторі один мудило, козел сохатий, гондон латаний, бабки винен конкретні. Квартиру, сучара, поміняв, нової адреси ніхто не знає. Відомо тільки, де працює. Його машину він уже випас, на стоянці стоїть перед входом до офісу. Зараз поїде, треба лоха пропасти. Міг би не пояснювати нічого, просто показати гроші й наказати, як у кіно: «За тією машиною!» Але життя — не кіно, водій може відчути стрьомну тему, почнеться нікому не потрібне й надто вже підозріле для стороннього ока гарикання. А тут Баглай сам розмову почав, можна сказати, довірив сторонній людині власну таємницю. Тому історію драйвер слухав, можна сказати, половиною вуха: очі прикипіли до сотні, та й пацан на бандюка конкретного не схожий. Миршавий, куртка з базару, кепочка. Видно, справді підставили пацанчика…

Олена Суржа не вийшла — вибігла на вулицю за півтори години. Таксист чесно чекав сигналу. За нею мужик поспішав, Баглай уже не раз бачив, як вони разом виходили та приходили. Зазвичай мужик журналістку возив. А сьогодні мало не силою посадив її в службову машину з логотипом каналу на борту. Де стоїть службовий транспорт, Баглай теж за ці дні вивчив. Машина рушила, мужик повернувся назад, а таксі поїхало за телевізійним «Опелем». По дорозі Баглай зазначив: возить всяких телекурвег, сто пудів зарплата реальна, а сам бабки затиснув, хрін моржовий. Таксист погодився з пасажиром, більше вони не розмовляли. Біля нового будинку на Оболоні водій висадив дівчину, Баглай запам’ятав номер будинку та під’їзд, куди вона зайшла, далі гратися не було потреби, розрахувався з драйвером і відпустив машину. Телевізійний водій поїхав назад, але хай це вже нікого не хвилює. Навряд чи таксист комусь щось скаже, навіть навряд чи подумає, кого і для чого за сто баксів сьогодні возив.

При вході сидів консьєрж. Не бабця старенька, не дідок-відставник, справжній охоронець у камуфляжі. Щоправда, не першої молодості. По всьому, якась приватна служба охорони, саджають таких ось болванчиків біля під'їздів більш-менш нормальних будинків, де плата за охорону в квартплату входить. Зате на дитячому майданчику гралися діти з бабусями. Прогулявшись пішки до найближчого метро, Баглай купив у переході величезний і дорогий букет, повернувся і заговорив із бабусями. Нова легенда: його попросили квіти передати Лені, яка живе в цьому будинку, на телебаченні працює. Номер будинку знає, під’їзд йому пояснили який, а ось квартиру, на свій сором, забув. Не нести ж квіти назад, друг образиться, він сам у Стокгольмі на виставці, угоди зі шведами про створення спільного підприємства підписує, а в них дата — шість місяців знайомства. Треба ж так…

Олену, як виявилося, не всі знали. Та вирішити проблему і допомогти нещасному забудьку — справа благородна. Скоро Баглай дізнався не лише поверх і номер потрібної йому квартири, а й історію про солідного мужчину, старшого за Лєночку разів у два, що часто приїздить сюди з нею, ставить машину і ночує, а рано вони їдуть разом. Нічого, відмахнувся тоді Баглай, то трагедія її життя. Вона із цим чоловіком порвати хоче, ніяк не наважиться, ось його друг і робить усе можливе. Правильно, правильно, кивали бабці, цей, на машині, їй у батьки годиться. Баглай навіть пройшов повз камуфляжного, впевнено сказавши пароль: «Суржа, двісті шоста», — навіть гойднув букетом у руці.

Постоявши перед дверима її квартири, Баглай навіть торкнувся їх кінчиками пальців. Потім піднявся на останній поверх і акуратно, по квіточці, викинув букет у пащу сміттєпроводе. Спустився, махнув рукою камуфляжному, кивнув бабцям, подякував уголос і пішов. До зустрічі з тією сучкою йому треба зробити ще кілька справ…

Якби її цього недільного вечора не виявилося вдома, всі потуги Баглая підготуватися як слід зійшли б на пси. Довелося б вичікувати ще пару днів, потім повторити спробу. Та йому вкотре пощастило: камуфляжний, не той, якого він бачив раніше, а інший, мовчки кивнув на його кодове слово: «Суржа, двісті шоста» і пропустив у двері під’їзду. Годинник показував початок на восьму. Нічого, він усе встигне.

Піднявшись поверхом вище, Баглай витягнув із кишені наперед