BooksUkraine.com » Фентезі » Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 3 📚 - Українською

Читати книгу - "Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 3"

158
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 3" автора Говард Лавкрафт. Жанр книги: Фентезі. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 102 103 104 ... 123
Перейти на сторінку:
засувів. Моїй історії виділили місце у ніші серед найнижчих, або хребетних, — секція призначалася для людської раси, а ще для волохатих і рептилоїдних рас, що були господарями планети безпосередньо перед нами.

Проте жоден зі снів не дав мені цілісної картини повсякденного життя. Видіння були невиразними, не пов’язаними один з одним фрагментами, і природно, фрагменти ці спливали без жодної хронологічної послідовності. Приміром, я дуже неясно уявляв, як влаштовано мій побут у примарному світі, хоча, здається, мав там чималу власну кам’яну кімнату. Поступово усі накладені на мене, як на полоненого, обмеження зникли; у деяких снах я подорожував дорогами крізь густі джунглі, оглядав дивні міста і навіть обстежував руїни похмурих споруд без вікон, перед якими Велика Раса відчувала якийсь незрозумілий острах. А ще були тривалі плавання на великих багатопалубних і неймовірно швидких суднах, повітряні подорожі над дикими районами у закритих літальних апаратах, що злітають і рухаються завдяки силі електромагнітного відштовхування. За далекими берегами широкого теплого океану теж лежали міста Великої Раси, а на одному з далеких континентів я побачив примітивні помешкання крилатих створінь з чорними писками, яким випаде домінувати на планеті, коли Велика Раса перенесеться у майбутнє, аби врятуватися від неминучої жахливої катастрофи. У місцевому ландшафті переважали рівнини і пишна рослинність, а гори були низькими, зустрічалися нечасто і зазвичай мали ознаки вулканічної активності.

Я міг би написати цілі томи про тамтешніх тварин. Усі вони були виключно дикі, адже технологічна культура Великої Раси уже давно дозволила відмовитись від утримання домашньої худоби і харчуватися рослинною або синтетичною їжею. Незграбні могутні рептилії важко пересувалися заболоченими нетрями, літали у густому повітрі або плескались у морях та озерах, і серед них я упізнав менші, архаїчні прототипи багатьох видів — динозаврів, птеродактилів, іхтіозаврів, лабіринтодонтів[171], плезіозаврів та їм подібних, яких я знав завдяки студіюванню палеонтології. Птахів чи ссавців не бачив узагалі.

На поверхні землі й боліт роїлися змії, ящірки і крокодили, у непрохідних хащах безупинно дзижчали комахи. Далеко в морі невідомі й небачені чудовиська викидали у туманне небо височенні пінисті фонтани. Одного разу мені випала нагода зануритися в океанську безодню у гігантській субмарині з прожекторами і спостерігати за ведетенськими і страхітливими мешканцями глибин. Я також бачив залишки неймовірних затонулих міст і силу-силенну найрізноманітніших форм підводного життя: морських лілей, брахіоподів[172], коралів і рибоподібних.

Що ж до фізіології, психології, побуту, а ще детальної історії Великої Раси, тут мої сни на диво бідні на інформацію, і багато зі згаданих розрізнених фактів були запозичені мною радше з давніх легенд і опису інших випадків амнезії, аніж з моїх сновидінь. Річ у тім, що мої дослідження спершу наздогнали, а потім і випередили сни, а тому нерідко фрагменти сну ще до своєї появи були мені знайомі з досліджених матеріалів. Це остаточно мене переконало, що псевдоспогади завдячують появою як читанню і дослідницькій роботі, так і аналогічному пошуку, проведеному набагато раніше моєю другою особистістю.

Період, який охоплювали мої сни, сягав у минуле на 150 мільйонів років, коли на зміну палеозойській ері прийшла мезозойська[173]. Істоти, чиї тіла захопила Велика Раса, не залишили по собі жодного — принаймні відомого науці — сліду в еволюції життя на Землі. То був окремішній, доволі однорідний за складом вид, що мав ознаки і рослинного, і тваринного світу. Унікальний обмін речовин у їхніх клітинах майже виключав втому і дозволяв цілковито відмовитися від сну. Їжа надходила до організмів через червоні розтруби на кінці одного з чотирьох великих відростків завжди у напіврідкому стані і багато в чому разюче відрізнялася від їжі інших відомих нам тварин. Істоти мали тільки два відомі нам чуття — зір і слух; за вуха їм правили «квіткові пуп’янки» сірих ніжок на головах. Окрім того, вони сприймали світ багатьма іншими, непідвладними нам чуттями (полонені свідомості, перебуваючи у їхніх тілах, не могли ними вповні скористатися). Розташування трьох очей значно збільшувало поле огляду порівняно з нашим. Кров на вигляд нагадувала темно-зелений густий гній. Між ними не було різниці за статевою ознакою; вони розмножувались через насіння або спори, що висіли гронами в нижній частині тулуба і розвивалися тільки під водою; для вирощування молодняка використовували неглибокі баки. З огляду на велику тривалість життя, а це зазвичай чотири-п’ять тисяч років, розмноження відбувалось у вельми обмеженій кількості.

Особин із очевидними відхиленнями у розвитку непомітно усували одразу після виявлення дефектів. Через відсутність почуття дотику і фізичного болю захворювання або наближення смерті розпізнавали виключно за візуальними симптомами. Мертвих спалювали урочисто і з пошануванням. Як я уже згадував, час від часу видатний розум міг уникнути смерті, пославши себе у майбутнє, однак такі випадки були рідкістю, а коли вже траплялися, до розуму-вигнанця з майбутнього ставились якомога доброзичливіше аж до самої смерті його тілесної оболонки.

Схоже, Велика Раса була єдиною нацією, чи то пак вільним об’єднанням, союзом із спільними керівними органами; втім, існував внутрішній поділ на чотири сектори. Політична та економічна система кожного з них була чимось на кшталт соціал-фашизму[174] з раціональним розподілом основних ресурсів і делегуванням повноважень керівному органу. Його обирали голосами тих, хто проходив психологічну перевірку і тестування на відповідність рівня освіти. Родинних зв’язків не переоцінювали, хоча стосунки між особами однакового соціального статусу визнавали, а батьки, як правило, самі виховували своїх дітей.

Подібність до людських інституцій і відносин була найбільш помітна у галузях, де справа, з одного боку, стосувалася речей суто абстрактних, а з другого — матеріальних, притаманних усім формам органічного життя. Ще одним джерелом подібностей було свідоме запозичення, позаяк Велика Раса, досліджуючи майбутнє, копіювала геть усе, що вважала корисним і придатним для свого буття. Автоматизована промисловість не вимагала від громадян особливої уваги, залишаючи їм удосталь часу для різноманітних інтелектуальних і естетичних занять. Наука у них досягла небувало високого рівня розвитку, а мистецтво стало невід’ємною частиною повноцінного життя, хоча у період моїх сновидінь і проминуло пік свого розквіту. Технічний прогрес стимулювався постійною боротьбою за виживання і необхідністю підтримувати життя мегаполісів за умов підвищеної геологічної активності тієї доісторичної пори.

Злочинність була рідкісним явищем, і не останню роль у цьому відігравала надзвичайно ефективна правоохоронна система. Види покарань варіювалися від обмеження прав і тюремного ув’язнення до смертної кари або придушення емоцій і ніколи не застосовувались без ретельного попереднього дослідження мотивів злочину. Війни, які впродовж останніх кількох мільйонів років були переважно громадянськими, інколи вели і проти загарбників — рептилій, агресивних восьминогих прибульців або крилатих зіркоголових Древніх, які мешкали в Антарктиці. Ці війни ставалися нечасто, проте були надзвичайно руйнівними. Величезна армія, озброєна потужними електронними випромінювачами, перебувала у стані постійної бойової готовності; про це не згадували, але очевидною причиною був страх перед рештками темних споруд без жодного вікна і перед запечатаними люками найглибших підземних горизонтів.

Про цей страх перед базальтовими руїнами і люками не говорили вголос — хіба що потай, ледь не пошепки. Із книжок загального користування вилучили будь-які конкретні згадки про них. Схоже, для Великої Раси це була єдина заборонена тема, безпосередньо пов’язана з жорстокою боротьбою у минулому і жахливою трагедією, яка очікувала на Велику Расу у майбутньому, що свого часу змусить її послати найсвітліші уми на мільйони років уперед. Дотичні до цього питання

1 ... 102 103 104 ... 123
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 3», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 3"