Читати книгу - "Індоарійські таємниці України, Степан Іванович Наливайко"

вона вже була заручена з іншим, а Бгішма теж не міг одружитися з царівною, бо присягнувся не одружуватись. Ображена і втратою жениха, і відмовою Бгішминого брата, а тоді й самого Бгішми одружитися з нею, царівна поклялася віддячити Бгішмі за порунтане життя. Подвижництвом вона добилася в Шіви, щоб він допоміг їй у цьому. В наступному народженні вона народилася донькою царя Друпади під ім’ям Шікхандіні, але потім обмінялася з напівбогом-якшею статтю і стала юнаком Шікхандіном. У двобої Арджун, що виступав на боці пандавів, ніяк не міг здолати Бгішму, воєначальника кауравів, тому вдався до нечесного вчинку. Він виставив попереду Шікхандіна, і Бгішма відмовився застосувати проти нього зброю, бо й надалі вбачав у юнакові дівчину, а підійняти руки на жінку він не міг. Цим скористався Арджун, смертельно поранив Бгішму, і той помер на ложі із стріл.

Індійські мукути мають свого іранського двійника — таджики. Обидва етноніми містять значення «корона», відповідно інд. mukuta й іран. taj.

Зі сказаного напрошується один важливий висновок. Якщо зважити, що санскритське у часто-густо відповідає українському и (tu — ти, musha — миша, dhum — дим, sunu — син, chatura — чотири, rudate — ридати, kupyate — кипіти тощо), то санскр. mukuta на українському грунті мусить приб<297>рати форми микита. І виходить, що українське ім’я Микита, від якого утворено багато сучасних українських прізвищ, теж має значення «Корона», «Вінець».

Прізвище Короненко побутує в українців (його має, зокрема, поетеса Світлана Короненко), а ім’я Микита й похідні від нього прізвища надзвичайно вжиткові в запорозьких козаків.

ІНДІЙСЬКІ ЧОЛОВІЧІ ІМЕНА З ШЕКХАРА (SHEKHARA)

(За виданням: Gandhi, Maneka. Hindu Names, New Delhi, 1993)

Васанташекхара (Vasantashekhara) — «Вінець/Окраса весни», «Веснокоронний»;

Вірашекхара (Virashekhara) — «Корона/Вінець героїв», «Найкращий із героїв». Таке ім’я мали: син царя Дгрітараштри, найстаршого з кауравів, батька ста синів; цар країни Чеді, який захистив Дамаянті, дружину царя Наля;

Ґунашекхара (Gunashekhara) — «Вінець чеснот», «Увінчаний чеснотами»;

Девашекхара (Devashekhara) — «Божественна корона»; також рослина Artemisia sieversiana;

Джайшекхара (Jaishekhara) — «Увінчаний перемогами», «Звитяжнокоронний»;

Джінашекхара (Jinashekhara) — «Найкращий серед звитяжців», «Вінець серед переможців» (таке ім’я мав джайнський святий);

Індушекхара (Indushekhara) — «Увінчаний півмісяцем», «Місяцекоронний»;

Кшапакарашекхара (Kshapakarashekhara) — «Який носить півмісяць у зачісці», «Півмісяцекоронний», «Увінчаний півмісяцем»;

Кусумашекхара (Kusumashekhara) — «Увінчаний вінком із квітів», «Квітковокоронний»;

Падмашекхара (Padmashekhara) — «Лотосокоронний», «Увінчаний короною з лотосами» (таке ім’я мав цар ґандгарвів — небесних музик);

Пушпашекхара (Pushpashekhara) — «Увінчаний квітковим вінком», «Квітовінковий», «Квіткокоронний»;

Раджашекхара (Rajashekhara) — «Корона царів», «Царськокоронний». Таке ім’я мали: санскритський драматург VII ст. і поет, драматург і географ з Махараштри, коментатор і автор поетичного трактату «Кав’я-міманса» й епічної поеми «Харі-віласа» (Х ст.);

Равішекхара (Ravishekhara) — «Увінчаний Сонцем», «Сонцекоронний»;

Ратнашекхара (Ratnashekhara) — «З коштовністю в короні», (таке ім’я мав джайнський автор XV ст.);

Сомашекхара (Somashekhara) — «Місяцекоронний» (Сома — «Місяць»). Епітет Шіви; <298>

Тунґашекхара (Tungashekhara) — «Увінчаний вершиною» (назва гори);

Уґрашекхара (Ugrashekhara) — «Вінець Уґри (тобто Шіви)». Епітет Ґанґи;

Харашекхара (Harashekhara) — «Корона/Діадема Хари (тобто Шіви)». Епітет священної Ґанґи, яку прийняв на голову Шіва, коли вона спадала з небес на землю;

Шашанкашекхара (Shashankashekhara) — «Увінчаний Місяцем». Епітет Шіви;

Шашішекхара (Shashishekhara) — «Місяцекоронний», «З півмісяцем у короні». Епітет Шіви;

Шекхара (Shekhara) — «Корона», «Вінець», «Діадема», «Вінок», «Найкращий», «Ватажок»;

Шівашекхара (Shivashekhara) — «Корона/Вінець Шіви». Епітет Місяця.

17. Шіваненко

Шіваненко Артюх, Шіваненко Вацько(78; Черкаський полк, сотня Лазарева).

Санскр. shiva — бог, руйнівник світу, один із трьох верховних богів індуїстського пантеону (СРС, 646). Іконографічно зображається з тризубом, як і його дружина — Шівані, досл. «Шівина» (дружина Рудри — Рудрані, «Рудрина»).

Найдавнішим свідченням про Шіву вважають рельєфне зображення на хараппській печатці, де людина сидить у йодічній позі в оточенні тварин. У санскриті є слово shiva у значенні «темно-сірий», «сизий», «сивий» (Гусева, 91). Тому цілком можливо, що ім’я Шіва споріднене з укр. сивий, тим більше, що його їздовою твариною є сірий бик. Деякі дослідники вважають, що ім’я Шіва походить від дравідійського shivan — «червоний», «рудий», що й собі ймовірно, зважаючи, що Шіва споріднений із Рудрою, а ім’я Рудра теж тлумачать як «Червоний», «Рудий».

В індуїстський пантеон Шіва увійшов, сумістившися з ведійським Рудрою. Він приніс низку характеристик, нових, як вважають дослідники, для культових уявлень арійців, зокрема, високу роль жінки в суспільстві, отже, й роль богині-матері. Вважається, що трактування жіночого начала як існуючої в світі реальності, без якої неможливий вияв творчої енергії чоловічого начала, увійшла до індуїзму з релігійно-філософських уявлень доарійських народів.

Шіва згадується в ранніх пам’ятках серед міфічних персонажів, які мали дві статі. У такому аспекті Шіва відомий під іменами Нара-Нарі, тобто Чоловік-Жінка або Джаґанпітрі-Джаґанматрі — Батько світу-Мати світу. В цьому разі він зображається у вигляді людської постаті, права половина якої — чоловіча, а ліва — жіно<299>ча. З поклонінням двостатевому Шіві пов’язане особливе релігійне ставлення до гермафродитів, збережене в Індії досьогодні.

Із Шівою асоціюються уявлення про йоґу, його називають Махайоґі — «Великий йоґ». Багато міфів мовлять, що коли Шіва поринає в медитацію, ніхто не сміє її порушити. Як Махайоґі він зображається в подобі відлюдника з напівзаплющеними очима, що самотньо сидить у горах на оленячій шкурі. Він посипаний попелом, прикрашений браслетами й поясом із зміїв,