Читати книгу - "Нестерпний бос. Наречений за контрактом, Астра Вєєр"

***

***

- Прямо зараз туди збираєшся? - запитує Алекс.

- А коли ж ще?

- Гаразд. Тоді я сяду за кермо.

І нахабно влаштовується в моїй тачці на місці водія.

- Взагалі-то я сам збираюся поїхати і повернути мою дівчину.

- Раптом у тебе одного не вийде? Якщо будемо разом, тоді обов'язково повернемо.

- Щось я сумніваюся. Від нас обох вже збігала Вікторія.

- Ось тому і треба діяти напевно. Один за кермом, другий - мішок на голову.

- Ти бовдур, брате?

- Та жартую я, жартую. Просто батькам ти можеш не сподобатись, а я ж такий чарівний хлопець, - показує на себе, здоровенного амбала з кам'яною біцухою.

Як би батьки не злякалися нас таких чарівних двох велетнів.

- Добре, поїхали. Тільки май на увазі, у Вікторії непрості батьки, віруючі. - Я погоджуюся, прикидаючи, що вдвох швидко шлях пролетить. Потім вижену брата у місцевий готель, має ж там притулок якийсь бути.

Часу не гаємо та вирушаємо.

- Тоді треба її батьків задобрити, - дорогою пропонує брат. - Накупимо всього для родичів Вікторії, а для неї треба мішок прихопити.

- Добре, що ти нагадав! - б'ю себе по лобі.

- Все-таки будемо її красти?

- Це як вийде, - не виключаю й таку можливість. - Заїдемо ще в офіс, я там залишив для своєї дівчини дещо важливе.

Далеко тобі не втекти, кохана втікачко!