Читати книгу - "Мелодія нашої осені, Тая Стрельцова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Ви ще зустрічаєтесь?
— Періодично проводимо разом час, коли батьків нема чи в неї в гуртожитку. Вона, правда, така зайнята, — скривився. — Вчиться, в бібліотеці багато часу проводить…
— Ясно, — тихо сказав Марк і пішов геть, коротко попрощавшись з батьками, які вибачались перед сусідами.
В грудях так здушило, що ледь дихати міг. Як же так? Яна? Його Яна? І вона, ніби відчувши, саме в цей момент прислала повідомлення:
“Привіт! Я вже повернулась. Ти коли будеш в місті?”
“Привіт! Сьогодні зустрітись не вийде. Вибач”, — набрав повідомлення, наче крізь сон.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мелодія нашої осені, Тая Стрельцова», після закриття браузера.
