Читати книгу - "48 законів влади"

Зворотний бік

Карту зневаги слід використовувати обачно і делікатно. Здебільшого дрібні клопоти самі позникають, якщо дати їм спокій, але деякі можуть збільшуватись і наривати, якщо ви не приділите їм увагу. Ви проігноруєте людину з нижчим статусом, а вона раптом стає серйозним суперником, який за зневагу схоче помститися. Великі князі ренесансної Італії вирішили ігнорувати Чезаре Борджіа на початку його кар’єри як молодого генерала в армії його батька, Папи Олександра VI. А коли вони нарешті звернули на нього увагу, було вже пізно — левеня стало левом, який поглинав шматки Італії. Прилюдно демонструючи зневагу, слід приватно контролювати проблему, відстежуючи її статус, і переконатися, що вона владналася. Не давайте їй ставати злоякісною клітиною.

Натренуйтеся помічати проблеми, доки вони ще малі, і вирішувати їх, перш ніж вони вийдуть із-під контролю. Навчіться розрізняти потенційно небезпечні проблеми й просто дражливі, які з часом самі вирішаться. У будь-якому разі не випускайте їх із поля зору. Доки проблема існує, вона може тліти, а тоді раптом спалахнути.

Закон 37.

Створюйте захопливі видовища

СУДЖЕННЯ

Яскрава образність і широкі символічні жести створюють ауру влади, на таке реагують усі. Влаштовуйте вистави для свого оточення, сповнені захопливих візуальних ефектів і колоритних символів, що підкреслювали б вашу участь. Засліплені видовищем, присутні не помітять, що ви робите насправді.

АНТОНІЙ І КЛЕОПАТРА

Понад усе вона покладалася на свою фізичну присутність та на чар і магію свого впливу…

Хоча Клеопатра встигла отримати багато листів і від самого Антонія, і від його друзів, вона ставилася до цих запрошень із такою зарозумілістю й насмішкою, що попливла Кидном проти води кораблем із визолоченою кормою, пурпуровими напнутими вітрилами і посрібленими веслами, які рухалися під звучання флейти в супроводі аргулів і кифар. Володарка спочивала під розшитим золотом балдахіном, убрана як Афродіта, якою зображають її художники, а обабіч ложа стояли хлопчики з віялами, наче ероти на зображеннях. Найгарніші її рабині стояли біля стернових весел і канатів, убрані як нереїди й харити. Чудові пахощі линули з незліченних курильниць до берегів річки. Величезні юрби супроводжували владарку вздовж обох берегів від самого гирла, а ще інші прийшли подивитися на неї із самого Тарсу; помалу спорожніла й торговиця, де на троні, що на трибуналі, чекав на владарку Антоній. І люди по берегах казали, що Афродіта пливе до Діоніса для добра Асії.

Антоній послав Клеопатрі запрошення на обід із ним. Натомість владарка просила його прийти краще до неї. Бажаючи відразу ж показати їй свою ввічливість і доброзичливість, Антоній виконав її волю. Пишнота оздоб, яку він побачив, не піддається опису, але найбільше його вразила велика кількість вогнів. Вони світилися і сяяли звідусіль, ще й так вигадливо з’єднувалися та спліталися в прямокутники й кола, що важко було відірвати погляд або уявити собі прекрасніше видовище.

«Життя Антонія», Плутарх[25] (бл. 46—120 рр. н. е.)

Дотримання закону 1

На початку 1780-х років у Берліні гомоніли про дивну й видовищну медичну практику такого собі доктора Вайследера. Він демонстрував свої дива у величезній перебудованій пиварні, до якої, як помітили берлінці, почали вишиковуватися довжелезні черги сліпих, кульгавих, хворих, що їхні хвороби не виліковувалися традиційною медициною. Коли пішов поголос, що лікар піддає пацієнтів впливу місячних променів, його нарекли Місячним лікарем із Берліна.

1783 року стало відомо, що лікар Вайследер вилікував заможну жінку від жахливої недуги. Він одразу ж став знаменитістю. Спочатку лише берлінські злидарі у своєму ганчір’ї вишиковувались у черзі до пивниці, а нині розкішні фаетони паркувалися на вулиці, а в довжелезній черзі надвечір стояли пани в сурдутах і пані з грандіозними зачісками. Приходили навіть люди з незначними хворобами, просто з цікавості. Під час чекання в черзі бідніші пацієнти пояснювали панам і паням, що лікар приймає тільки від молодика до повні. Багато хто додавав, що вже піддавалися впливу цілющих сил, які лікар черпав із місячного світла. Навіть ті, кому покращало, продовжували приходити, бо їх вабило це сильне відчуття.

Усередині пиварні на відвідувачів чекала дивна і збудлива вистава: у фойє було повнісінько людей усіх класів і етносів, справжнє вавилонське стовпотворіння. Крізь високі вікна на північній стіні фойє під різними кутами світило срібне місячне сяйво. Лікар і його дружина, яка начебто теж могла лікувати, практикували на другому поверсі, куди вели сходи в кінці залу. Коли черга наближалася до сходів, хворий чув згори крики і голосіння, і люди гомоніли, що це, мабуть, сліпий прозрів.

Нагорі черга поділялася надвоє: до північного кабінету — до лікаря і до південного — до його дружини, яка приймала тільки жінок. Нарешті, після кількох годин передчуттів і очікування в черзі, пацієнти-чоловіки поставали перед дивовижним лікарем, літнім чоловіком із віхтями сивого волосся, енергійним і трохи знервованим. Він брав пацієнта (скажімо, юнака, якого привів батько), оголював уражену частину тіла і піднімав до вікна, до світла місяця. Лікар розтирав уражену ділянку, щось бурмочучи, з розумінням дивився на місяць, а потім, одержавши платню, відпускав хлопчика і батька. Тим часом у кімнаті, що виходила вікнами на південь, дружина лікаря проробляла те саме з пацієнтками, що дивно, бо місяць не міг з’являтися в двох місцях одночасно, тобто він не міг світити відразу і з північного, і з південного боку. Либонь вистачало самої думки, ідеї та символу місяця, бо пані не нарікали, довірливо зауважуючи потім, що дружина Місячного лікаря мала таку ж цілющу силу, як і він.

Тлумачення

Доктор Вайследер, можливо, не мав ніяких медичних знань, але розумів людську природу. Він здогадався, що людям не завжди потрібні слова, раціональні пояснення або демонстрація можливостей науки, вони радше бажають безпосереднього впливу на почуття. Дайте їм це, а решту вони зроблять самі — наприклад, уявлять, що їх може вилікувати світло, відбите від скелі за чверть мільйона миль від них. Доктору Вайследеру не потрібні були пігулки, довгі лекції про силу Місяця або пристрої для підсилення сяйва променів. Він розумів: що простіший спектакль, то краще — просто місячне світло, сходи до неба, місячні промені, видимі й невидимі. Додаткові ефекти могли б тільки посіяти сумнів, що самого Місяця недостатньо. І Місяць виявляв свою силу, стаючи, як і протягом усієї історії, магнітом для фантазій. Асоціюючи себе з образом Місяця, лікар здобував владу.

Пам’ятайте: щоб здобути владу, потрібний метод, що зменшує витрати часу й зусиль. Треба вміти обійти людські підозри, обійти їхній впертий опір вашій волі. Таким ефективним методом є образи: вони не затримуються в голові, де містяться сумнів і опір, а апелюють прямцем до серця. Вони захоплюють зір, породжують потужні