Читати книгу - "Пісня Сюзанни. Темна вежа VI"

удень ходжу на лекції і протестую проти війни у В’єтнамі, а ввечері п’ю пиво у піцерії «Патс» з Фліпом Томпсоном та Джорджем Маклеодом. А щодо мого онука, красунчика Ітена? Він просто смикає повітряну кульку, що зачепилася йому за великий пальчик на нозі, і регоче.

Дочка Наомі і син Овен приїхали ще вчора пізно ввечері. Ми мали чудову вечерю на честь Дня батька;[181] люди проказували мені такі гарні слова, що мені доводилося повсякчас переконувати себе в тім, що я ще не вмер! Господи, я такий щасливий, що маю родину, щасливий, що ще чимало нових історій зможу розповісти, щасливий, що ще живий. Сподіваюсь, найгірше на цьому тижні вже відбулося — ліжко моєї дружини провалилося під вагою нашого сина й невістки, ці ідіоти на ньому боролися.

Знаєте що? Я оце собі подумав, що, мабуть, повернуся до історії про Роланда врешті-решт. Зразу, як закінчу книжку про те, як писати книжки («Про писання книжок» — доволі непогана назва, проста і доречна). Але зараз сонце світить, день просто чудовий, тож варто б піти прогулятися.

Може, трохи пізніше.

Із портлендської газети «Сандей Телеграм», 20 червня, 1999:

СТІВЕН КІНГ ЗАГИНУВ

БІЛЯ СВОГО ДОМУ В ЛОВЕЛЛІ.

Популярного менського письменника

Було вбито під час його

післяобідньої прогулянки.

Наше джерело повідомило,

що водій смертоносного автомобіля

«відволікся від стеження за дорогою»

і таким чином на трасі № 7 наїхав на Кінга.

автор Рей Рутьєр

Ловелл, Мен (ексклюзив). Найпопулярнішого письменника зі штату Мен, коли вчора після полудня він прогулювався неподалік свого літнього будинку, було на смерть збито автомобілем. За кермом фургона перебував Браян Сміт з Фрайбурга. Згідно з повідомленнями близьких до справи джерел, Сміт визнав, що він «відволікся від стеження за дорогою», коли один з його ротвейлерів наблизився з задньої частини фургона і почав тикати мордою в охолоджувач за спинкою водійського сидіння.

«Я його навіть не бачив», — сказав, як нам повідомили, Сміт невдовзі після наїзду, що стався на тому відтинку шляху, який місцеві називають Слеб-Сіті-Гіл.

Кінга, автора таких популярних романів, як «Воно», «Салемз-Лот», «Сяйво» та «Протистояння», було доставлено у меморіальний шпиталь у Бриджтоні, на півночі округу Камберленд, де в суботу ввечері о 18:02 й зафіксували його смерть. Йому було 52 роки.

Джерело зі шпиталю повідомило, що причиною смерті стали численні рани голови. Родина Кінга, яка перед тим зібралася для відзначання Дня батька, сьогодні недоступна…

Комала-кам-ась,

Ось і битва почалась!

Всі кати троянди і людей

Збуджуються, щойно в ніч впадає день.

Нотатки словострільця

Я знову хотів би відзначити безцінний внесок Робін Ферт,[182] котра вичитала рукопис цього роману — і всіх попередніх — з величезною й доброзичною увагою до деталей. Якщо ця дедалі складніша історія тримається купи, найбільша заслуга в цім належить саме Робін. А якщо вам не віриться, звіртеся зі складеним нею путівником по «Темній вежі», який сам по собі є захопливим твором.

Подяки також належать Чаку Верілу,[183] котрий редагував п’ять останніх романів цього циклу, і трьом видавництвам, двом великим і одному маленькому, чиї спільні зусилля допомогли цьому масивному проектові втілитись, а саме таким людям: Роберт Вінер (Видавництво Доналда Гранта), Сюзен Петерсен Кеннеді і Памела Дормен («Вікінг»), Сюзен Молдов і Нен Греєм («Скрібнер»). Особлива подяка агенту Молдов, чия іронія й хоробрість перетворювали мої сірі дні на яскраві. Є й інші люди, їх чимало, але я не збираюся дратувати вас повним їх списком. Врешті-решт, це ж не якась там срана церемонія вручення академічних нагород, чи не так?

Деякі географічні подробиці в цій книзі, а також у завершальному романі циклу «Вежа» — фіктивні. Згадуваних у цьому тексті реальних людей було використано в художній спосіб.

І, наскільки мені відомо, у Всесвітньому торговельному центрі ніколи не існувало камери схову.

А щодо тебе, мій Постійний Читачу…

Ще один поворот стежини — і ми опинимося на галявині.

Гайда за мною, хіба не хо’?

Стівен Кінг

28 травня 2003 року

(Передайте Богові, дякую.)

Примітки

1

Альфабет-Сіті — відома своїм поліетнічним населенням частина району Іст-Вілідж на Мангеттені в районі авеню, які мають назви: A, B, C, D.

2

Jiffy-pop — популярний з 1960 р. бренд «засмаж сам»: невелика жерстяна пательня з залитими олією сирими зернами кукурудзи, упакована в фольгу; під час нагрівання зерна вибухають, фольга роздувається, як срібляста повітряна куля, всередині — готовий поп-корн.

3

Doubleday&Company — засноване 1897 р. видавництво.

4

Квакери (від англ. слова quake — тіпатися) — «Релігійна спілка друзів», християнська протестантська конфесія, відома гуманістично-пацифістськими ідеалами; аміші — християнська конфесія, архаїчна течія менонітства, члени якої суворо дотримуються євангельських приписів.

5

Божевільний (фр.).

6

Мсьє вар’ят.

7

Jackob Marley — привид колишнього бухгалтера, що з’являється у повісті Чарлза Діккенса (1812–1870) «Різдвяна пісня» (1843).

8

Згідно із 11 розділом «Закону про банкрутство» США боржник (компанія або приватний підприємець) управляє власним бізнесом під наглядом судових органів.

9

Two Dag Hammarskjöld Plaza — реконструйовану 1994 p. 16-поверхову офісну будівлю названо на честь шведського дипломата, Генерального секретаря ООН у 1953–1961 pp., лауреата Нобелівської премії миру Дага Хаммаршольда (1905–1961); (не плутати зі зведеним тією ж архітектурною фірмою 1972 р. на Сорок сьомій вулиці 49-поверховим, 191-метровим хмарочосом «Перша Хаммаршольд-Плаза»).

10

У новелі Діккенса «Різдвяна пісня» багатій Скрудж порівнює малозначущість побаченого привида свого колишнього партнера, покійного Джейкоба Марлі, з «крапелькою гірчиці або кавалком недовареної картоплі».

11

Borders Group — заснована 1971 р. тоді ще студентами братами Луї та Томом Бордерзами в місті Анн Арбор, штат Мічиган, міжнародна книготорговельна мережа, у крамницях якої також продаються періодичні й інші друковані видання та диски; фірмові сумки «Бордерз» мають велику популярність.

12

Ferragamo — компанія, заснована 1923 р. в Голлівуді італійським емігрантом Сальваторе Феррагамо, який шив взуття для кінозірок, 1927 р. він переніс свій бізнес до Флоренції.

13

Вельми (фр.).

14

Норма Камалі — відома з 1974 р. нью-йоркська дизайнерка одягу.

15

«Перерване життя» (1999) — фільм за мемуарами Сюзанни Кейсен; «Зміїне гніздо» (1948) — за романом Мері Джейн Ворд.

16

Wild Irish Rose — дешеве американське вино (міцність 13,9 % та 18 %), виробляється з 1954 p., середній річний продаж