Читати книгу - "Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569-1999"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
543
Senn Alfred Erich. Lithuania Awakening. — Berkeley: University of California Press, 1999. — p. 99; Popovski Vesna. National Minorities and Citizenship Rights in Lithuania, 1988–93. — Houndmills: Palgrave, 2000. — p. 132–133; Lossowski Piotr. The Polish Minority in Lithuania // Polish Quarterly of International Affairs, 1, 1–2 (1992). — p. 83; Kultura, 499 (1989). — s. 106–112; Chajewski. Polityka polska wobec Litwy wiatach 1989–1994. — s. 96; Gazeta Wyborcza, 27 вересня 1989 p. — s. 6.
544
Widacki. Stosunki polsko-litewskie. — s. 41–44; Gazeta Wyborcza, 5 жовтня 1990 p. — s. 6.
545
Як сказав Ернест Ренан: «Забута історія або, краще сказати, історична помилка є одним з головних чинників творення нації». Цит. за: Ренан Е. Що таке нація? // Націоналізм: Антологія / Проценко Олег, Лісовий Василь (упор.). — К.: Смолоскип, 2010. — с. 255. Про це див. також: Андерсон Бенедикт. Уявлені спільноти. — К.: Критика, 2001. — с. 245–248.
546
Kostrzewa-Zorbas Grzegorz. Stare і nowe // Gazeta Wyborcza, 22 вересня 1989 p. — s. 6.
547
Лист у: Gazeta Wyborcza, 15–17 вересня 1989 p. — s. 2. Кпини про Владивосток див.: Gazeta Wyborcza, — 8–10 вересня 1989 р. — s. 1. Див. також: Gazeta Wyborcza, 11 вересня 1989 р. — s. 6; 5 червня 1990 р. — s. 6.
548
Aide-memoire w sprawie potrzeb mniejszosci polskiej w Republice Litewskiej // Polskie Ministerstwo Spraw Zagranicznych, 26 листопада 1990 p. Ця кампанія зі здобуття територіальної автономії не була помічена на Заході саме тому, що їй не вистачало (за виразом Роджерса Брюбейкера) «націоналізаційної зовнішньої батьківщини», яка підтримала б її претензії. Див.: Брюбейкер Роджерс. Переобрамлений націоналізм: статус нації та національне питання у новій Європі. — Львів: Кальварія, 2006. Голоси автономістів див. у: Nasza Gazeta (Wilno), 22 жовтня 1989 р. — s. 3; 22 жовтня 1989 p. — s. 1; 8 листопада 1989 p. — s. 1, 3; 4 грудня 1989 р. — s. 2; 8 квітня 1990 р. — s. 1–2; 23 квітня 1990 р. — s. 2; 13 травня 1990 р. — s. 1; 3 червня 1990 р. — s. 2; 15 жовтня 1990 р. — s. 2.
549
Senn. Gorbachev s Failure in Lithuania. — s. 145.
550
Gazeta Wyborcza, 23 травня 1991 р. — s. 7; 18 січня 1992 р. — s. 1; Rzeczpospolita, 11–12 квітня 1992 р. — s. 7; Chajewski. Polityka polska wobec Litwy. — s. 102.
551
Sprawozdanie stenograficzne (49), 11 січня 1991 p. — s. 111.
552
Snyder imothy. National Myths and International Relations Poland and Lithuania, 1989–1994 // Eas European Politics and Societies, 9, 2 (1995) — p. 318–319; Gazeta Wyborcza, 14 січня 1991p., s. 3.
553
RFE Daily Report, 20 лютого 1992 p.
554
Gazeta Wyborcza, 12–13 січня 1991 p. — s. 1; 15 січня 1991 p. — s. 1; 21 січня 1991 p. — s. 11.
555
Gazeta Wyborcza, 14 січня 1991 p. — s. 1; 15 січня 1991 p. — s. 1; 18 січня 1991 p. — s. 3; Лист Лєшека Єсеня авторові від 9 квітня 2000 р.
556
Gazeta Wyborcza, 12–13 січня 1991 р. — s. 1; 14 січня 1991 р. — s. 3.
557
Пор.: Larrabee Stephen F. Eas European Security after he Cold War. — Santa Monica, Calif: RAND, 1993. — p. 11–12.
558
До 1993 р. Європейський Союз (ЄС) називався Європейська Спільнота. Щоб уникнути плутанини, я постійно використовуватиму абревіатуру ЄС. До 1992 р. про бажання Польщі приєднатись до НАТО вголос не говорили, відвертіше про це висловлювалися прем'єр-міністри Ян Ольшевський і Ханна Сухоцька, але не Скубішевський. Ще в 1991 р. (якщо не раніше) це питання стало предметом переговорів із західними партнерами.
559
Skubiszewski. Polityka zagraniczna. — s. 205.
560
Ibid. — s. 29.
561
Основні засади політики див. у: Sprawozdanie stenograficzne (14), 8 травня 1992 р. — s. 152–159; Skubiszewski. Polityka zagraniczna. — s. 274, 282, 299–308. Про погляди посла в 1992–1997 рр. див. також: Widacki Jan. Stosunki polsko-litewskie // Kultura, 602 (1997). — s. 46; Norkunas Zilvinas. Steering the Middle Course // Lithuania in the World, 4, 2 (1996) — p. 18–23; а промову наступного міністра закордонних справ Анджея Олеховського в: Sprawozdanie stenograficzne (20), 12 травня 1994 р. — s. 27.
562
«Polska — Ukraina — Bialorus» // Polska w Europie, 12 (1993). — s. 111–112.
563
Останній безпосередньо посилався на Копенгагенську декларацію 1990 р. про права меншин. Vertrag zwischen der Bundesrepublik Deutschland und der Republik Polen uber gute Nachbarschaft und freundschaftliche Zusammenarbeit. 17 червня 1991 p., стаття 20 (доступ за адресою: www.auswaertiges-amt.de).
564
Polityka (Warszawa), 3 лютого 1996 р. — s. 40. Див. також: Skubiszewski. Polityka zagraniczna. — s. 126, 206; Ukraincy w Polsce / Czech Miroslaw (oprac.). — Warszawa: Zwiazek Ukraincow w Polsce, 1993. — s. 278.
565
Genscher Hans-Dietrich. Rebuilding a House Divided. — New York: Broadway Books, 1998. — p. 525; Kohl Helmut. Ich wollte Deutschlands Einheit. — Berlin: Ullstein, 1996. — s. 446–447. Про «європейський» характер німецько-польської угоди 1991 р. див.: Bingen Dieter. Die Polenpolitik der Bonner Republik von Adenauer bis Kohl. — Baden-Baden: Nomos, 1998. — s. 292–306. Див. загалом: imothy Garton Ash. In Europe's Name. — New York: Random House, 1994.
566
Czech. Ukraincy w
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569-1999», після закриття браузера.