Читати книгу - "Білі зуби"

Відтоді він почувався дивно. За три коротких дні Каріна Кейн, золото, а не дівчина, справді доброго замісу, яка ніколи не дратувала його (навпаки, дарувала йому щастя! радість!), тепер дратувала його більше, ніж це вдавалося їй за весь рік, що вони трахалися. І не просто дратувала. Дратувала невимовно і невиліковно, як, буває, чухається кінцівка, яку давно відрізали. І він не міг зрозуміти чому.

— Так, Тіроне, друган, — сказав Міллат, ствердно кивнувши і широко вишкірившись. — Прекрасно розумію.

Брат Тірон кивнув йому у відповідь. Міллат був задоволений, що той виглядав задоволеним. Він відчув себе справжім мафіозі або ж Бондом у кіно. Вони двоє, вбрані у чорно-білі костюми, мовчки промовляли: я бачу, ми зрозуміли один одного.

— Це сестра Аїша, — сказав брат Гіфан, розгладжуючи зелену краватку Міллата і підштовхуючи його до маленької, вродливої чорної дівчини з мигдалевими очима і високими вилицями. — Вона африканська богиня.

— Та ну? — подивувався Міллат. — А звідки ти?

— Північний Клафам, — відповіла сестра Аїша, скромно посміхнувшись.

Міллат заплескав у долоні і затупав ногами:

— О, стара, то ти маєш знати кафе «Ред Блек»?

Сестра Аїша, африканська богиня, припалила:

— Ага, старий, це моє місце, вже не пам’ятаю відколи! Ти туди ходиш?

— Весь час. Прикольне місце! Ну, то, може, якось там побачимось. Приємно було познайомитися, сестро. Брате Тірон, я пішов, старий, моя тьолка чекає.

Брат Тірон виглядав розчарованим. Перед тим, як Міллат прослизнув повз нього, він тицьнув йому в руку нову листівку і затримав її так довго, аж вона стала вологою від поту обох долонь.

— Ти можеш стати великим вождем, Міллате, — сказав брат Тірон (і чому йому всі про це торочать?), подивившись спершу на нього, потім на Каріну Кейн, що сигналила Міллату, і на її повні груди, видні над дверцятами машини. — Але зараз ти лише півчоловіка. А нам потрібен цілий чоловік.

— Ага, кльово, подякував, брат, — сказав Міллат, мимохідь зиркаючи на листівку і пхаючи двері. — Потім.

— Що це? — запитала Каріна Кейн, перегнувшись, щоб відчинити пасажирські двері, і зауваживши вологий папірець у його руці.

Міллат інстинктивно запхав листівку до кишені, що, звісно, викликало підозру. Зазвичай він показував Каріні все. Тепер він дратувався навіть, коли вона запитувала. І що вона одягла? Той же топ із голим пупом, що й завжди. Хіба що — чи не став він ще коротшим? Чи пипки не стали нахабніше пробиватися з-під тонкої тканини?

Він відповів сварливо:

— Нічого.

Але це не було нічим. Це була заключна листівка хвістської серії про західних жінок: «Право оголюватися: оголена правда про західну сексуальність».

Отож, якщо ми вже говоримо про оголеність, Каріна Кейн мала красиве мініатюрне тіло. Солодке і ніжне. І на вік-енд вона любила вдягнути щось таке, щоб цього не приховувати. Першого разу Міллат зауважив її на якійсь місцевій вечірці — зблиснули срібні штанці, срібний ліфчик, і голий, трохи випуклий животик між ними зі шматочком срібла у пупку, Карінин животик мовби запрошував. Вона його ненавиділа, зате Міллат його любив. І йому подобалося, коли вона носила речі, які оголюють живіт. Але тепер, після листівок, він почав розуміти речі краще. Він зауважив зв’язок між тим, що вона одягала, і тим, як інші чоловіки на неї дивились. А коли він їй про це сказав, вона відповіла:

— О, терпіти цього не можу. Всі ці підозрілі старигани.

Але Міллату здавалося, що вона, навпаки, їх підбадьорює; що вона хоче, аби чоловіки дивилися на неї, що вона — як писалося в «Праві оголюватися» — продається чоловічим поглядам. У тому числі, поглядам білих чоловіків. Бо так уже воно є між західними жінками і західними чоловіками, хіба ні? Вони люблять займатися цим на людях. І що більше він про це думав, тим більше опущеним себе відчував. Вона що — не може прикритися? Кого вона хоче вразити? Африканські богині з Північного Клафама себе поважають, чому не може Каріна Кейн? «Я не можу тебе поважати, — обережно пояснював Міллат, намагаючись слово в слово повторювати текст листівки, — поки ти не поважаєш сама себе». Каріна відповіла, що вона себе поважає, але Міллат не повірив їй. Що було нетиповим, бо він знав: Каріна Кейн ніколи не бреше, не така вона людина.

Коли вони вибиралися піти кудись удвох, він казав:

— Ти вдягаєшся не для мене, ти вдягаєшся для всіх!

Каріна відповіла, що вона не вдягається ні для нього, ні для всіх, вона вдягається для себе. Коли вона заспівала «Секс зцілює» в караоке-пабі, він сказав:

— Секс — це приватна штука, між тобою і мною, це не для всіх!

Каріна відповіла, що вона співала, а не займалася коханням на очах у відвідувачів «Щура і Морквини». Коли вони кохалися, він роздратовано зауважив:

— Не роби цього, не пропонуйся мені, як шльондра. Ти що, не чула про неприродні акти? Крім того, я візьму сам, якщо захочу, — і чому ти не можеш поводитися, як леді, не репетуй ти так!

Каріна Кейн вліпила йому ляпаса і почала кричати. Вона сказала, що не знає, що з ним діється. Міллат хряпнув дверима. Після сварки вони якийсь час не розмовляли.

Десь за два тижні, коли він підпрацьовував у «Палаці», щоб розжитися на кишенькові гроші, він поділився проблемою із Шівою, новонаверненим до ХВІ, молодою зіркою в організації. «Ой, не кажи мені про білих жінок, — застогнав Шіва, думаючи про те, скільком поколінням Ікболів йому доведеться давати ті самі поради. — На Заході вже дійшли до того, що жінки стали чоловіками! Я маю на увазі, вони тепер мають ті самі бажання і