Читати книгу - "Зона скляних пустель (збірка віршів), Торія Онопрієнко "
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Котик швидко іде по руїнам,
Його лапки болять, у крові...
Він дарує свій страх навіть тіням
І несеться кудись по траві...
Котик вмить залишився без дому,
А господарів вбила війна...
Ненадовго забув він про втому,
Котик дім свій розбитий мина.
Шерсть згоріла, обпечений хвостик,
Вушка більше не чують слова...
Цей слабкий і поранений котик
Знов господарів своїх шука.
Добрі люди знайшли, врятували,
Обігріли і дали житло,
Його кормом смачним годували,
Щоб забув він палаюче тло...
Від війни не лиш люди страждають.
І не варто про це забувать.
Нехай ворога доля карає!
А ми будем тварин рятувать!
©Торія Онопрієнко
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Зона скляних пустель (збірка віршів), Торія Онопрієнко », після закриття браузера.
