Читати книгу - "Вкрадений вантаж, Полiна Крисак"

Я бачив, як хлопець зайшов у будівлю, бачив, як повернувся Павло, бачив приїзд поліції. І на основі своїх спостережень, я зрозумів, операція провалилася. 
Ось так стоячи на килимі у свого господаря, я розмірковував про своє, а він вичитував мене. 
- Ти взагалі розумієш, як підставляєш мене? - Кричав той.
- Вам нема про що турбуватися, той хлопець мертвий, я перевірив.
- Яке полегшення, - звучало це як сарказм, - а скажи мені, чому не можна було найняти професіонала?
- Я хотів зробити все простіше, що б з кінцями. - Ненавиджу, коли вичитують, сам би спробував щось зробити.
- Тепер точно з кінцями. Значить так, ось тобі номер телефону, - він простягнув мені картку з номером, - він належить першокласному кілеру, поговори з ним. - Кивнувши, я пішов.

Виконавши всі доручення, я вирушив до офісу. 
- Поліна Павлівна, - сказав я, заходячи до кабінету і зачиняючи за собою двері, - я довідався все щодо питання, яке вас цікавить.
- І що тобі вдалося дізнатися? 
- На думку поліції, за вантажівкою стежили ще з тих хвилин, коли та заїхала в місто. Нападників було троє або четверо, вони ще не визначилися. Наразі водій мертвий, а його помічник перебуває в лікарні, і шанси вижити дорівнюють 50 на 50.
- Тепер зрозуміло, чому на вантажівку напали саме в той момент, коли за нею було знято супровід. - Трохи подумавши, вона продовжила. - А що було в машині, дізнатися вдалося?
- Поліція схильна вважати, що вантажівка перевозила зброю, а може золото або коштовності. - Значить вона була не в курсі, що було в тій вантажівці. Дивно. 
- Щось, мені ця ситуація перестає подобатися. А тобі?
- Мені вона перестала подобатися, коли до нас приїхали ті двоє. 
- До речі про них, чи не час нам провідати їх, - вона дістала телефон, - особисто у мене до них накопичилося багато, - я простягнула, - запитань.