Читати книгу - "Книга пітьми , Kiolipria"

Коли Лорн розгорнув книгу, кімната навколо них здригнулася, ніби стіни відчули її присутність. Повітря стало густішим, а світло, що йшло від книги, мерехтіло, ніби боролося з невидимою силою.

Віллі затримав подих, вдивляючись у давні сторінки. Тексти змінювалися просто перед його очима, слова пульсували, перетворюючись на нові речення.

— Вона… жива? — здивовано запитав він.

Лорн зосереджено вивчав символи, а його пальці ковзали по сторінках.

— Вона не просто жива. Вона пам’ятає все, що тут відбулося.

Ярмадіна пильно спостерігала за книгою.

— Якщо це оригінал, тоді вона містить відповідь.

Лорн повільно перегорнув сторінку, і раптом чорнило почало витікати за межі літер, скручуючись у повітрі в слова:

"Ви запізнилися. Він уже знає."

Віллі відчув, як у нього похололо всередині.

— Він? Хто це "він"?

Лорн різко підвів голову, але перш ніж він зміг відповісти, кімнату накрила хвиля темряви. Світло згасло, і зі стін вирвалися чорні тіні.

— Вони йдуть! — закричала Ярмадіна, розводячи руками, щоб створити захисний бар'єр.

Тіні кружляли навколо, зливаючись у фігуру, яка повільно набувала людських рис.

— Ви граєтесь із силами, які не розумієте, — пролунав глибокий голос.

Фігура зробила крок вперед, і Віллі побачив знайоме обличчя — Аркане.

Його очі світилися холодним світлом, а губи скривилися у зловісній посмішці.

— Як мило. Ви дісталися до книги. Але ви ж знаєте, що знання мають ціну?

Віллі стиснув кулаки.

— Ми знаємо, що ти намагаєшся зробити.

Аркане нахилив голову, ніби задумався.

— Справді? І що ж саме?

Лорн зробив крок вперед, його голос був сповнений впевненості.

— Ти хочеш завершити експеримент. Перетворити цей дім на справжній портал між світами.

Аркане розсміявся.

— Ви дійсно думаєте, що це лише про цей дім? О ні… Це набагато більше.

Він простягнув руку, і стіни бібліотеки знову здригнулися. Книга у Лорна в руках затремтіла, її сторінки почали вириватися й кружляти у повітрі.

— Ви ще не зрозуміли? Ви самі — частина цієї історії.

Темрява навколо них стала ще густішою, а в очах Аркане блиснув справжній тріумф.

— І тепер вона стане моєю.

Віллі відчув, як щось невидиме стискає його тіло, змушуючи серце битися ще швидше.

Гра тільки починалася.
ks...

​