Читати книгу - "Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
24
Найстаріші писемні пам’ятки належать шумерам, писемні пам’ятки з інших культур (напр., індійські чи китайські) — молодші. Індійські Веди написано приблизно 1500 р. до Христа, так само й «Єгипетська книга мертвих». Найдавніші частини Старого Завіту були записані десь між VI і IX століттями до Христа, «Іліада» та «Одіссея» написані у VIII ст., тексти Платона та Аристотеля — у IV ст. Китайська класика (напр., Конфуцій) датується приблизно ІІІ ст. до Христа. Арабська література з’являється в VI ст. н. е.
25
Kratochvil. Mytus, filosofie a veda, 11.
26
Ferguson. The Ascent of Money, 28.
27
Так само навіть у (нашому) сучасному епосі (міфові, історії, казці) — у трилогії «Володар перснів» від Дж. Толкіна — гроші не відіграють жодної ролі. «Операції» відбуваються у формі подарунків, боїв, підступів, різних трюків чи крадіжок. Див. Bassham, Bronson (eds.), «Володар перснів і філософія».
28
Ніякі пошуки не можна вважати вичерпними, проте й попри відносно ретельний обшук конвенційних архівів EconLit (найширша й точно найповажніша база даних економічної літератури сучасності) авторові не вдалося знайти жодної книги чи хоча б розділу книги чи академічної статті, яка б розглядала «Епос про Гільгамеша» з економічного погляду. Тому ми усвідомлюємо, що наша спроба проаналізувати найстарішу пам’ятку з нового ракурсу відказана на всі невдачі, спрощення, протиріччя та неточності перешопрохідця.
29
Епос про Гільгамеша, таблиця перша, ІІ.
30
Епос про Гільгамеша, таблиця перша, ІІ. 10-17.
31
Термін «робот» уперше використовує в 1920 р. Карел Чапек у своїй науково-фантастичній п’єсі «R.U.R.» (Россумські універсальні роботи), у якій ідеться про повстання штучних людей, яких виготовили для заміщення ними праці людини. Спочатку Чапек планував назвати їх «лаборами» (від слова labour — робота), проте його брат Йозеф вигадав більш вдале слово: робот, похідне від слова робота. Схожий мотив знайдемо і в трилогії «Матриця» (Matrix) (і в більшості сучасної міфології): те, що ми створюємо для того, аби воно служило нам, у результаті опиняється в ситуації, коли ми служимо йому. Те, що покликане робити нас вільними (у цьому випадку від роботи — первинна роль роботів), зрештою, робить з нас рабів.
32
Маркс говорить про редукцію людини ще виразніше, що робітник «стає простим придатком до машини ...» (переклав українською Д. Рабинович), див.: Rich A. Wirtschaftsethik, 52. Зверніть увагу, що сьогодні в економічних моделях ми сприймаємо людину через роботу (L) або як human capital (H). На підприємствах створюються відділення людських ресурсів, human resources (HR), ніби людина й справді — ресурс, точно так, як є природні ресурси (natural resources) чи фінансові (капітал, financial resources).
33
Homo oeconomicus, або ж людина економічна — це концепт, у якому людина діє раціонально на основі своїх егоїстичних інтересів так, аби досягла своїх суб’єктивних цілей. Уперше цей термін використали критики економіста Джона Стюарта Мілля як спрощену модель загальноприйнятої людської поведінки. Мілль стверджував, що в очах політичної економіки «на характер людини не впливає її соціальне становище, як і не впливає її статус у суспільстві. Людина розглядається лише як істота, що прагне багатства та здатна оцінити і порівняти ефективність різних засобів для досягнення цієї цілі». З кн.: Mill, Essays on Some Unsettled Questions of Political Economy. Модель homo oeconomicus — дуже контраверсійне спрощення людської поведінки, тому в цієї моделі дуже багато критиків навіть зі середовища економістів.
34
Платон. «Конституція», 460b-c: «Постійно народжуваних дітей відбиратимуть спеціально поставлені для того посадові особи... А немовлят, народжених від гірших батьків чи навіть від тих, які з’явилися від перших, але з тілесними вадами, вони заховають, як годиться, у якомусь потаємному й недоступному місці». Діти не повинні були знати своїх справжніх батьків і повинні були спеціально народжуватися так, аби сформувалося якомога сильніше потомство («найкращі чоловіки зазвичай мають сходитися з найкращими жінками». — Там само, 459). Так ніби вони зграя породистих собак. Лише тоді, коли люди вийдуть за межі (ре) продуктивного віку, «коли чоловіки й жінки вийдуть із віку, відведеного на розмноження, гадаю, ми дамо волю чоловікам єднатися з ким захочуть» (там само, 461b). Переклад подано за виданням: Платон. Держава / пер. з давньогр. Д. Коваль. — Київ: Основи, 2000. — 355 с.
35
Ця тема повертається і в найсучасніших історіях та міфах, наприклад, у фільмах Matrix, «Острів», Equilibrium, Gattaca тощо. У них люди — роботизовані, (часто більш-менш несвідомо) поневолені заради суто виробничої функції, їм суворо заборонено мати емоції. Мабуть, найкраще це передає фільм Equilibrium від Курта Віммера.
36
Lewis C.S. "Шє Four Loves. Цього письменника цитує економістка Deirdre McCloskey у своїй книзі tte Bourgeois Virtues.
37
Stiglitz. Employment, social justice and societal well-being, 10.
38
Приязні стосунки між колегами на робочому місці ми можемо в своїх цілях називати «малою дружбою». Подібно до того, як суспільству потрібна «маленька любов», тобто хай і слабке почуття взаємної симпатії між чужими людьми, так само й фірма краще працює, коли всередині немає безперервної внутрішньої боротьби, а колеги ! «маленькі друзі». До проблематики симпатії, співприналежності, тобто певної «малої любові» ми повернемося в розділі про Адама Сміта.
39
На тему любові та економіки див.: Deirdre McCloskey, foe Bourgeois Virtues, 91-147.
40
З кн.: Lewis C.S. foe Four Loves, 64.
41
З кн..: Balaban, Tydlitatova. Gilgames: Myticke drama o hledani vecneho zivota, 72.
42
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи», після закриття браузера.
