Читати книгу - "Золотий горнець"

Вранці всі помітили, що ніде не видно другої пари, Георга Пепуша й Дертьє Ельвердінк, і неабияк здивувалися, коли виявилось, що вони навіть не заходили до шлюбного покою.

Тієї хвилини прибіг у нестямі садівник і вигукнув, що в садку сталося таке, чого він не годен пояснити, якесь диво.

Цілу ніч йому снився розквітлий cactus grandiflorus, a тепер він побачив чому. Хай ідуть і самі подивляться.

Перегрінус і Розонька вийшли в садок. Посеред гарної грядки за ніч виріс високий кактус пишноцвітий, квітка його зів'яла від ранкового світла й похилилась додолу, а навколо тієї квітки любовно обплівся бузково-жовтий тюльпан, що теж помер такою самою рослинною смертю.

— О моє передчуття, — вигукнув Перегрінус тремтячим від глибокого жалю голосом, — моє передчуття не обдурило мене! Промінь карбункула, що запалив мене до найвищого життя, приніс тобі смерть, нещасна паро, зв'язана дивним перебігом загадкової боротьби темних сил. Таємниця відкрилася, велика хвилина здійснення всіх бажань була й хвилиною твоєї смерті.

Розонька начебто теж здогадалася, що означало те диво, вона схилилася над бідолашним померлим тюльпаном, і з очей у неї закапали рясні сльози.

— Ваша правда, — мовив майстер Блоха, що в своєму милому мікроскопічному вигляді раптом з'явився на кактусі, — так, ваша правда, дорогий пане Перегрінусе, усе сталося саме так, як ви щойно сказали, і тепер я навіки втратив свою кохану.

Розонька трохи була злякалася маленького чудовиська, проте майстер Блоха подивився на неї такими розумними, привітними очима, а пан Перегрінус поставився до нього так довірливо, що вона набралася відваги й глянула просто в його гарненьке личко.

Її довір'я до маленького, дивного створіння ще збільшилося, коли Перегрінус пояснив їй:

— Це мій милий, добрий майстер Блоха.

— Дорогий мій пане Перегрінусе, — дуже ніжно озвався майстер Блоха, — і ви, моя люба, чарівна пані, тепер я повинен вас покинути й вернутися до свого народу, але я завжди буду вам вірним приятелем, і ви відчуватимете мою присутність у найприємніший для вас спосіб. Прощавайте! Прощавайте обоє! Хай вам щастить у житті!

На цьому слові майстер Блоха набрав свого звичайного вигляду і зник без сліду.

І справді, майстер Блоха назавжди лишився добрим генієм для родини пана Перегрінуса Тиса, а особливо діяльним він був тоді, коли через рік, на превелику радість молодої пари, з'явився на світ маленький Перегрінус. Майстер Блоха сидів коло ліжка пані Тис і кусав за носа доглядачку, коли вона засинала, стрибав у невдатно зварену юшку для породіллі тощо.

Та особливо зворушувало пана Перегрінуса Тиса те, що майстер Блоха ніколи не забував на свят-вечір обдарувати його нащадків прегарними іграшками, витворами найдосконаліших майстрів з свого народу. Для пана Перегрінуса ті подарунки завжди були приємною згадкою про той фатальний свят-вечір, з якого й почалися ці найдивовижніші, найхимерніші пригоди.

Тут раптом нотатки уриваються, і чудесна історія про майстра Блоху дістає веселий і бажаний

Кінець.

ЗМІСТ

Ернст Теодор Амадей Гофман. Передмова Юрія Янковсъкого

Золотий горнець

Майстер Мартін-бондар та його челядники

Малюк Цахес, на прізвисько Цинобер

Володар бліх

Примітки

1

К. Маркс і Ф. Енгельс. Твори, т. І, с 568.

2

К. Маркс і Ф. Енгельс. Твори, т. І, с. 351.

3

Глушина, провінціалізм.

4

Вігілія (лат. vigilia) — нічна сторожа у стародавньому Римі. Тут «нічне безсоння». Гофман так виокремлює розділи повісті.

5

Лійкові купальні — парк з розвагами на березі Ельби в Дрездені.

6

Що я ніколи не попадав у бобові королі… — у народів північної Європи за звичаєм на свято трьох королів (5 січня) пекли пиріжки. В один з них запікали квасолину, найчастіше з порцеляни. Того, кому потрапляв такий пиріжок, вшановували як «бобового короля», він вважався щасливчиком. Відомо багато картин на цю тему, зокрема фламандського художника Йорданса.

7

Лемінги — один з видів польових гризунів.

8

«Діва Дунаю» — опера німецького композитора Фердінанда Кацера (1751–1831).

9

Граун Карл-Генріх (1701–1759) — німецький композитор, був капельмейстером при саксонському дворі.

10

Пробачте на слові (лат.).

11

Некромант — у середньовіччі вважалося, що люди, яких так називали, можуть заклинати духів померлих.

12

Ціцерон Марк Туллій (106–43 pp. до н. є.) — уславлений давньоримський оратор, письменник і державний діяч. Його ім'я стало прозивним, ним характеризують блискучого промовця.

13

Ціцерон, «Про обов'язки» (лат.).

14

Рембрандт Гарменс ван Рейн (1606–1669) — великий голландський художник, майстер світлотіні.

15

Брейгель Пітер Молодший (1564–1637) — голландський художник, продовжував малювати картини в дусі свого великого батька Пітера Брейгеля Старшого. Полюбляв зображувати пекельні сцени, за що отримав прізвисько Пекельний.

16

Майстри Багаватгіти — давньоіндійські мудреці й поети. «Багаватгіта» — філософська поема, що входить до індійського епосу «Махабхарата».

17

Друже! (Лат.)

18

Брат у перших (франц.).

19

Хай згине (лат.).

20

… евое — захоплений вигук, яким вакханки-жриці грецького бога вина і рослинності Вакха вітали його.

21

Тож будемо веселі (лат.). Початок давньої студентської пісні.

22

Винагороду (франц.).

23

Божевільний (лат.).

24

Геть сатану! (Лат.)

25

«Щасливець», «Празькі сестри» — комічні опери німецького композитора Венцеля Мюллера (1767–1835).

26

За підписом і печаткою князя (лат.).

27

Габаліс — «Граф Габаліс, або Розмова про таємничі науки» (1670), твір, написаний абатом Вілларом де Монфоконом і присвячений відносинам між людьми і стихійними духами.

28

Сведенборг Еммануїл (1688–1772) — шведський вчений-природознавець і філософ-містик. Його вчення було дуже популярним, а самого філософа вважали магом, що вміє заклинати духів.

29

Pro temore — нині (лат.).

30

Дюрер, Альбрехт (1471–1528) — великий німецький художник доби Відродження.

31

Розенблют — німецький мідяр і гармаш Ганс Шнеперер, на прізвисько Розенблют (XV ст.); був двірським поетом у німецьких князів.

32

Вірші переклала Зінаїда Піскорська.

33

Корнеліус, Петер фон (1783–1867) — німецький художник, ілюстратор поеми Й. В. Гете «Фауст».

34

… на високий, веселий лад пана Ганса Бехлера… — Ганс Бехлер і далі Ганс Фогельзанг, Ганс Мюллер, Адам Пушман — німецькі майстерзінгери XV–XVI сторіч.

35

Фішер, Петер Старший (1455–1529) — німецький ливар.

36

Челліні Бенвенуто (1500–1571) — італійський скульптор і золотар.

37

Рюкснер Георг (перша половина