Читати книгу - "Гірка правда"

- Г.І. з Великобританії: Сусід-українець був настільки відважний, що дозволив мені деякий час ночувати в його хаті, хоч в них і так було тісно.

- Я.П. з Польщі: Всю зиму 1944/45 майже кожної ночі наша родина покидала хату й ми ночували, ховаючись, в українців-сусідів.

- М.Б. зі США: Теща місцевого попа сказала нам, щоб ми втікали, бо планують напад.

З книжки Ю. Туровського і В. Сємашка: [393]

- До морду не допустили два українці - солтис і Мітька Броницький, заступник солтиса (стор. 19);

- Українець Косяк заховав хлопця з родини Яглінських і надав йому допомогу (стор. 27);

- В Антонівці власник млина, українець, перестеріг Юзефа Ейсмонта про небезпеку (стор. 38);

- Багато українців у гмінах Межиріч і Корець противилися мордуванню, помагали переслідуваним (стор. 39);

- Вбили теж дві українки, котрі перестерегли поляків про небезпеку (стор. 51);

- Вбили подружжя Юстину й Іполіта Родзєвичів. Одним зі злочинців був сусід-українець, Лаврін Кравчук. Інші українці впродовж 8 тижнів переховували їхнього сина (стор. 66);

- Троє дітей Яна Кшиштака врятувала стара українка, проте на другий день від неї силою забрали їх і потопили в колодязі. Дочку Аполонію переховувала українка Музика (стор. 80);

- Родину Краков яків переховував українець Кирило Столярчук, а Станіслав Видихай схоронився у Тимоша Сюні (стор. 82);

- Поранена 10-літня Ядзя впродовж 10 днів перехо вувалася у збіжжі, живилися колосками, аж натрапив на неї українець, вчитель з Вербчини, і врятував ії(стор. 102);

- Прихильність до поляків проявляли родини Черників, Віденських, Жуків, Єникевичів, котрих дві дочки, студентки медицини, були вбиті за відмову від співпраці з українськими націоналістами (стор. 125);

- Від українського селянина одержали вістку, що в сусідній Грушівці зібралися дві сотні бандерівців.

Всі польські автори пишуть про вбивства бандерівцями українців. Ось декілька прикладів з тієї ж книжки Ю. Туровського і В. Сємашка:

- 15.03.42, село Кошице, українська поліція разом з німцями вбила 145 поляків, 19 українців, 7 євреїв, 9 радянських полонених (стор. 15);

- В ніч на 21.03.43 р. в Шумську вбили двох українців - Іщука й Кравчука, котрі сприяли полякам (стор. 29);

- Квітень 1943 p., Білозірка. Ті самі бандити вбили українку Тетяну Миколик за те, що мала з поляком дитину (стор. 51);

- 5.05.43. Клепачів. Вбили також українця Петра Трохимчука з жінкою полькою (стор. 56);

- Травень 1943. Рейтанів. Чоловік поляк, жінка українка, разом з дитиною втікли до Луцька. її мати, українка, несла їм харчі з села. Зловили її і вбили (стор. 59);

- 30.08.43. Кути. У звірський спосіб вбили українську родину Володимира Красовського з двома малими дітьми (стор. 124);

- Серпень 1943. Янівка. Бандерівці замордували польську дитину і двоє дітей українських, бо вони виховувалися в польській сімї (стор. 128);

- Серпень 1943. Антолін Українець Михайло Мищанюк, що мав жінку польку, одержав наказ вбити її і їх однорічну дитину. Внаслідок відмови його з жінкою і дитиною вбили сусіди (стор. 128).

Всіх убивали. За засадою: Хто не з нами, той проти нас. Так бо вчив Дмитро Донцов. Бо: "Нація понад усе!" А людина? А Бог? А загальновизнані людські, християнські чесноти? Чи мали вони місце в доктрині і практиці українського націоналізму ОУН-УПА? Ні, не було на них місця у цій системі.

Ще й досі світ дивується, що євреї йшли на страту без жодного спротиву. До винятків належало повстання у Варшавському гетто.

Поляки не піддавалися пасивно смерті. Вони початково принаймні, втікали. Згодом організували в більших селах точки самооборони. Були теж відплатні акції проти українців, іноді такі ж безглузді, як і самі напади ОУН-УПА на поляків. Про це, між іншим, згадує Павел Й. Овчарек зі Щеціна.[394] Про ці відплатні акції пишуть поляки!

Протягом 11 років я жив у Канаді і США, виключно в українському середовищі. Я наслухався сухих стверджень про вбивства, навіть масові вбивства поляками українців.

Не заперечуючи фактів відплатних акцій поляків, я підкреслюю: відплатних, а не без будь-якої причини, я почав міркувати над питанням про розміри тих (відплатних) акцій, про те - скільки вони спричинили жертв серед українців? І врешті, аналізуючи безліч розмов з українцями, я "відкрив" таке: ніхто, абсолютно ніхто, ні одна особа, з якими я розмовляв, не вказала на факт втрати когось близького внаслідку мордів, учинених поляками! Тоді я, усвідомивши це, вирішив до декількох осіб скерувати запитання: Чи є у вас хтось з близьких чи знайомих, котрі втратили б своїх близьких з рук поляків під час війни? А звернувся