Читати книгу - "Василь Стус: життя як творчість"

не було. Він Божий чоловік, дуже сумлінний за вдачею, вірує в нове пришестя Христа з фанатичною відданістю. Марія Куц, яку згадує Куроєдов, жодного відношення до покутництва не мала, її каліцтво — наслідок божевілля. Але більшовики використали цей факт для дискредитації покутництва. За що судили Скалича? За релігійні переконання, за небезпечну для Москви націоналістичну версію християнства. 700 віршів, узятих у Скалича, — це плід його роздумів над світом, вірою, християнством. Чи можна було судити Скалича? За що? Більшого злочину за той, що вчинено проти Скалича, я в таборі не бачив. Я вірю, що долею українського мучня переймуться всі чесні люди світу. Особливої підтримки він потребує з боку конфесійних організацій світу. Людина, що не має ні листів, ні грошей (навіть на те, щоб закупити продукти на 4 крб. місячно), він тримається з винятковою гідністю. Здавшися на Божу волю, він певен, що тут, на цьому хресті, він і загине. Але не нарікає на долю: вона в нього прекрасна, він-бо — мучень за віру.

Недавно ж позбавили побачення О. Тихого. Українців пресують передусім. Ця тюрма — антиукраїнська за призначенням. Отже, загроза українського бунту для влади дуже страшна.

Прошу не покинути напризволяще мою маму, Стус Олену Яківну з 1900 року народження. Її адреса: 340026 Донецьк-26, Чуваська, 19. Живе вона з дочкою, Марією Семенівною (1935 року народження, вчителька математики). Потребує мама головне моральної підтримки, виплакуючи очі за сином. Люди добрі, пишіть їй, хай не буде вона самотньою в своєму горі — підтримайте її дух!

Василь Стус [1982]

1984 рік

Вересень. Заява Василя Стуса до радянського уряду: «23 серпня ц. р., не витримавши нелюдських умов у концтаборі ВС-389/36, український політв'язень Юрій Литвин зробив спробу самогубства, він відкрив собі лезом живіт, висипавши нутрощі в закривавлену постіль. Забрано його в непритомному стані. Можливо, він уже помер.

Перед цим Ю. Литвина, видатного українського правозахисника, регулярно позбавляли побачень. Спочатку за те, що його вдарив кримінальний злочинець — провокатор (!), вдруге — за те, що його вигляд не сподобався тутешній владі — підполковнику Федорову.

Литвин — тяжко хворий, але медичної допомоги йому практично не надавали. Так, він 9 місяців чекав протезування зубів, проходивши з обпиленими зубами (практично весь цей час він нічого не міг їсти). Литвин — майже зовсім сліпий, а харчують його так, що можна дійти до дистрофії. Адже осліплий Ю. Шухевич втратив зір через дистрофію — тобто через концтабірний пайок. І Литвина довели до дистрофії: він важив 46–48 кг — 50-річний мужчина. Саме ці умови нелюдського знущання привели до смерти іншого правозахисника з України — Олекси Тихого, якого фактично замордували — холодом, голодом і нелікуванням — 3,5 місяці тому!

У ситуації, яка кожного дня може закінчитися новою смертю, перебувають і інші політв'язні — М. Горинь і В. Марченко, В. Курило і Л. Лук'яненко, С. Скалич і В. Овсієнко — тобто практично весь український контингент тутешніх політв'язнів!

Ситуація нагадує найчорніші роки сталінщини, коли кращі сини українського народу — М. Зеров, Л. Курбас, М. Драй-Хмара, М. Куліш — конали й божеволіли по сталінських душогубках.

Питаю — який смисл у таких екзекуціях? Надії на те, що хтось із нас зламається, — марні. Абсолютно марні. Всі ми готові померти в ім'я майбутнього свого народу, в ім'я справедливости і прогресу. А наша жертовна кров, пролита в кучинському концтаборі, навіки пробуде нашою славою, а вашою чорною ганьбою. Подумайте над цим добре. Знайте: ми — під опікою пам'яти народу. Ми. А не ви.

Я знаю, що писати, власне, ні до кого. Українські перевертні — яничари — не пустять цього листа за призначенням. Бо чи ж не вони віддали українську молодь 50–80 pp. під ніж новітніх сталінців-беріївців? Для чого ж я пишу?

Щоб нагадати: окрім нині, буде ще й завтрашній день. Схаменіться, людове!»

Осінь. У Стуса забрано зошит віршів і перекладів — остання збірка поезій — під назвою «Птах душі».

1985 рік

Генріх Бьолль висунув творчість Василя Стуса на здобуття Нобелівської премії.

Початок серпня. Стуса кинуто до карцера за брехливим звинуваченням в тому, що він «заважає відпочивати іншим засудженим». Підставою для рапорта наглядача з вимогою його покарання стало прохання сокамерника поета, Леоніда Бородіна, аби солдат на вишці перестав голосно й фальшиво співати.

30—31 серпня. За брехливим доносом наглядача Василя Стуса кинули на 15 днів до карцеру табору ВС-389/36.

Ніч із 3 на 4 вересня. У карцері, під час «сухої» голодівки перестало битися серце Василя Стуса.

ОСТАННІЙ ВІРШ ВАСИЛЯ СТУСА,

який він переписав у листі від 12 червня 1983 р.

Довкола стовбура кружляємо.

Ану, бува, наздоженеш?

(Що цього вже не буде — знаємо,

проте — живеш).

Такий твій сміх мені заливистий,

так він заходився — на плач.

Пробач — за те, що ані вісті

не подаватиму. Пробач.

Ото невитерпу! Недаром

соснова дубиться кора.

— На гору — хочу! — Вниз — і яром!

— І ще побродимо? — Пора!

* * *

Прийти до пам'яті й розстатися

на віки-вічні, на-не-на…

— «вандеєю не стань, сум'ятнице»

мовчить, притужно-потайна.

І ось наш дім — гніздо лелече

в гойдливих вітах етажів,

і спогад солов'єм щебече

до зозулиних ворожінь.

Той спогад може нам придатися,

коли дійде до реченця.

— Невже — навік? Танцює таця

тікає краска із лиця.

— А дерево — кружляє вихором?

Вогнем весільним пойнялось!

Музик троїстих чути пригри,

таки — збулось!

Тугими колами кружляємо,

усе збиваючись з ноги.

Світ вечоріє. Ми — світаємо,

коли ні сили, ні снаги.

АБЕТКОВИЙ ПОКАЖЧИК

Авенаріус 93

Адельгейм Є. Г. 221, 223—224, 244

Айвазовський 143

Айнштайн (Ейнштейн) 35, 143

Айрікян П. 327

Айтматов Ч. 339

Алєксандров 322

Алєксєєва Л. I. 28

Амосов М. 200

Андієвська E. 245

Андріяшик P. 339

Андропов Ю. 212, 231, 333

Антоненко-Давидович Б. Д. 83, 121, 159, 162—163, 200, 225, 229—230

Антонич Б.-І. 255, 271

Антонов О. К. 200

Антонович 340

Аристотель 93

д’Арк Ж. 337—338

Архипенко 270

Аршакян А. 327

Астафьєв В. 345

Ахматова А. 227, 265, 336

Бабель I. 265

Бадзьо Ю. 160, 172, 182, 269, 327—328, 340

Бажан М. 84, 110, 216, 223, 265, 271, 297, 304

Байкова 181

Бандера С. 138

Бантиш-Каменський 340

Бартер 230

Батурін С. 179

Бах Й.-С. 330

Бахман I. 304

Бачинський Г. 212

Бедрик Ю. 256

Беккет С. 337

Беляев 266, 269

Бентам 94

Бердник О. 342

Березінський 143

Беринський Л. 135

Берія Л. П. 163, 293, 300

Бетговен (Бетховен) 76, 118, 143, 330

Бєліков М. 23, 26

Бєліков Ю. 11, 25, 28, 33—34, 36

Белов В. 339