BooksUkraine.com » Наука, Освіта » Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет 📚 - Українською

Читати книгу - "Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет"

162
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет" автора Тарас Кузьо. Жанр книги: Наука, Освіта. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 126 127 128 ... 274
Перейти на сторінку:
Донбасі та у Криму контролювали олігархи та регіональні клани: старші офіцери виконували радше їхні розпорядження, а не ті, що надходили з Києва, зокрема від уряду, очолюваного політичними лідерами, які підтримали революцію Євромайдану. У Криму й на Донбасі «ми мали майже повну зраду» працівників МВС. Міліція або покинула місця дислокації, або перейшла на бік окупантів та їхніх маріонеток, особливо у Криму[949]. Старший офіцер МВС у Криму Володимир Мерцалов розповів, як перетворив своїх людей на проросійський воєнізований підрозділ і співпрацював із російськими бортовими підрозділами при захопленні аеропорту Сімферополя 27 лютого 2014 року[950].

У часи перебування на посаді міністра оборони Саламатіна, який був громадянином Росії, комісаріати знищили бази даних призовників[951]. Коли міністрами оборони були Михайло Єжель, Саламатін і Лебедєв, військовий бюджет України суттєво скоротився, а військове обладнання було продане або передане Росії. Саламатін планував скоротити збройні сили України до 75 000 осіб у 2017 році. Дочка Єжеля була одружена з адміралом Тихоокеанського флоту Росії[952]. Під час вторгнення військ РФ до Криму навесні 2014 року українське військово-морське командування не знищило документацію, яку незабаром потому захопила російська розвідка. Після Євромайдану 40% військовослужбовців провалили перевірку на поліграфі, а 15 із 25 старших офіцерів армії не витримали атестаційний іспит, включно із двома генералами й чотирма полковниками[953]. Після 2014 року деякі українські службовці Військово-морського флоту продовжили свої відпустки в окупованому Росією Криму[954].

Російське проникнення до українських сил безпеки було також пов’язане із параноїдальним ставленням до можливості змови проти президента Януковича та його схильністю довіряти власну безпеку не вітчизняним, а російським фахівцям.

Технічно за охорону президента відповідає Управління державної охорони України, проте Янукович не користувався персоналом цієї структури з двох причин. По-перше, він побоювався замахів, які були частиною української політики 1990-х років. У вересні 2004 року під час передвиборної кампанії планувалося, що його, одягнутого в куленепробивний жилет під застебнутим пальто, обстріляють холостими набоями, а у «злочині» звинуватять «українських націоналістів». Страх був таким великим, що коли Янукович побачив, що в його бік із натовпу летить якийсь предмет, він запанікував і впав, примовляючи, що його застрелили[955]. «Закон Мерфі» іноді може стати на шляху втілення найретельніших планів: тоді івано-франківський студент кинув у Януковича звичайне куряче яйце. Другий чинник, який зумовив недовіру до українських спецслужб, сягав часів Помаранчевої революції, коли у вирішальний момент офіцери СБУ підтримали Ющенка. Відтак Янукович звернувся за послугами до Росії, і головою особистої охорони Януковича став громадянин РФ В’ячеслав Заневський[956].

Упродовж президентства Ющенка спецслужби Росії працювали таємно, контррозвідка СБУ вистежувала їхніх співробітників, а відтак їх виселяли з України. За часів Януковича українським спецслужбам наказали припинити операції проти Росії, і, за словами колишнього голови Служби зовнішньої розвідки Миколи Маломужа, «СБУ, яка мала би ловити сепаратистів і терористів, майже повністю припинила моніторинг на сході України та у Криму»[957]. Російським розвідувальним службам дозволили відкрито і безперешкодно діяти у Криму, на Донбасі та в інших регіонах[958]. Оперативна робота СБУ в 90% випадків була спрямована проти опозиції та полягала в нелегальному прослуховуванні, негласному стеженні та підготовці бойовиків для фальсифікації виборів і чинення насильства проти опозиціонерів і журналістів[959]. ФСБ тримала СБУ під контролем і мала повні дані про 22 000 співробітників та інформаторів. Напередодні вторгнення в Україну жорсткі диски та флеш-накопичувачі з оперативною інформацію або доправили в Росію, або знищили: ФСБ забрала «все, що є основою для фахової розвідки»[960]. ФСБ також повідомляла, що впровадила технологію стеження до мобільної телефонної мережі України[961]. Голова СБУ Олександр Якименко, його попередник, громадянин РФ Ігор Калінін та четверо керівників української розвідки втекли до Росії.

Міра проникнення російської розвідки до

1 ... 126 127 128 ... 274
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет"