BooksUkraine.com » Фантастика » Галапагос 📚 - Українською

Читати книгу - "Галапагос"

183
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Галапагос" автора Курт Воннегут. Жанр книги: Фантастика. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 12 13 14 ... 56
Перейти на сторінку:
серця биття Забирали по краплі у неї життя.

Джон Мейсфілд IISfB-VM?!

А також:

Спасибі, Боже, що життя

Дарує нам солодкі пута, За те, що так навічно скуто

На світі матір і дитя.

Вільям Каллен Враііант f(794-1878^

А ще:

Шануй батька твого і матір твою, аби дні твої довгі були на землі, яку господь твій Бог дарував тобі.

Біблія.

Батьком тієї диньки Акіко був найстарший із капітанових дітей, Камікадзе, всього лише тринадцятирічний хлопець.

14

Протягом перших сорока одного року існування острівної колонії, від якої пішло сучасне людство, буде багато народжень, але не буде жодного весілля. Звичайно, з самого початку ті люди об'єднувались у пари. Хісако з Селіною об'єдналися на все життя. Капітан та Мері Хепберн спарувалися на перші десять років-поки вона не вчинила такого, чого він просто не зміг їй пробачити: це було використання його сперми без дозволу. Та й шість інших самиць, хоча й жили разом, однією родиною, теж розбились на пари, з'єднані дуже тісними сестринськими почуттями.

Коли в 2027 році Камікадзе й Акіко святкували перший шлюб на Санта-Росалії, всі первісні колоністи давно вже канули у звивистий голубий тунель, що веде до потойбічного життя, та й «Мандаракс» навіки ліг на дно Тихого океану. Коли б він іще був поруч, то висловився б про це одруження вельми неприємно, як-от:

Шлюб — це спільність, що складається з господаря, господарки та двох рабів, за загальної кількості осіб — двоє.

Анбро Бірс(1842-?)

Чи:

Любов у шлюбі — оцет винний, Терпкий цей трунок прокиса щоднини, І гострих пахощів божественний букет В буденності втрачає свій секрет

І таке інрше. Лрорд Байрон (1788–1824)

Востаннє шлюб на Галапагоському архіпелазі, а отже, й востаннє на Землі, люди взяли на острові фернандіна в 23011 році. Тепер ніхто вже й уявлення не має, що таке шлюб. Мушу визнати, що цинічне ставлення «Мандаракса» до цього інституту в часи його розквіту нині мені здається значною мірою виправданим. Мої власні батьки, одружившись, прирекли себе на нещастя, а Мері Хепберн, коли вже геть постаріла на Санта-Росалії, якось сказала пухнастій Акіко, що вони з Роєм, цілком імовірно, були єдиним щасливим подружжям в усьому Іліумі.

А важким і нещасливим шлюб у ті далекі часи був через того ж таки підбурювача багатьох інших бід — через великий мозок. Ця незграбна розумова машина здатна була тримати в собі так багато суперечливих суджень про таку величезну кількість різних предметів одночасно й перескакувати від одного судження чи предмету до іншого так стрімко, що суперечка між чоловіком і дружиною у стресовому стані легко могла перейти в бійку, як поміж людьми з зав'язаними очима на роликових ковзанах.

Наприклад, подружжя Хірогуті, чиє шепотіння могла б почути крізь стінку шафи Мері, саме тоді з блискавичною швидкістю змінювали свої судження щодо себе й свого партнера, а також щодо кохання, сексу, роботи, світу й усього іншого.

За одну мить Хісако впевнювалася, що її чоловік дурний як пень і що їй разом із майбутньою донькою треба від нього рятуватись. Та вже наступної миті вона вірила, що ЇЇ чоловік, як казали всі,- найяскравіша особистість, що сперечатися не слід, що він їх визволить із цієї халепи якнайшвидше і з найменшими втратами.

Була мить, коли подумки 'Дзендзі проклинав дружину за безпорадність, за те, що вона зв'язує йому руки й ноги, а наступної миті він уже присягався — знов у думці,- що, як буде треба, накладе головою, але врятує цю богиню з її ще не народженою донькою.

Яка ж користь була з таких емоційних змін, щоб не сказати недоумкуватості, у головах живих і високорозвинених істот, що мали співіснувати разом досить довго, принаймні доти, доки виховають людську дитину — адже на це йшло близько чотирнадцяти років?

'Дзендзі раптом почув свій голос, що уриває мовчанку й каже:

— Тебе бентежить щось інше. — Він мав на увазі, що її гнітить щось особисте, а не ця халепа.

— Hi, — відповіла вона. І в цьому полягала ще одна особливість великого мозку: без ніяких вагань він робив таке, на що «Мандаракс» був просто нездатний; мозок брехав і знову брехав.

— Тебе вже цілий тиждень щось турбує,- мовив він. — Чого ти не скажеш усе відверто? В чому справа?

— Ні в чому, — відповіла Хісако. Ну який сенс чотирнадцять років спілкуватися з таким комп'ютером, коли ніколи не знаєш — правду він каже чи ні?

Вони розмовляли по-японському, а не тією ідіоматичною американо-англійською мовою мільйоннорічної давності, якою користуюсь я в цій розповіді. До речі, 'Дзендзі весь час перекладав «Мандаракса» з руки в руку і, не маючи, звісно, такого наміру, мимоволі примусив його дублювати всю їхню бесіду мовою індіанців навахо.

— Що ж, — сказала нарешті Хісако, — як хочеш дізнатися, про що йдеться, то слухай. Якось у Юкатані я бавилася з «Мандараксом» на «Ому» — то була стометрова Макінтошева яхта. Ти тоді раз у раз пірнав по затонулий скарб.

'Макінтош і справді посилав 'Дзендзі, хоча той ледве вмів плавати, з аквалангом на сорокаметрову глибину забирати з іспанської галери битий посуд та гарматні ядра. 'Макінтош і свою сліпу дочку Селіну змушував пірнати, прив'язуючи її за руку до себе триметровою нейлоновою струною.

— Я тоді випадково виявила, що «Мандаракс» може таке, про що ти чомусь забув мені сказати, — вела далі Хісако. — Хочеш знати, що саме?

— Ні, не хочу, — відказав 'Дзендзі. Тепер брехати була його черга.

— «Мандаракс», виявляється, прекрасно навчає мистецтва аранжувати квіти. — Саме цим завжди пишалася Хісако. Та її почуття власної гідності було глибоко вражене: ця маленька чорна коробка вміє не лише навчати того самого, що й вона, Хісако, а робить це на тисячі різних мов.

— Я збирався розповісти тобі про це. Мав розповісти, — відповів 'Дзендзі. Це була ще одна брехня, а те, як Хісако дізналася, що «Мандаракс» володіє ікебаною, було просто неймовірним — як, скажімо, те, коли б вона вгадала цифрову комбінацію до банківського сейфа. Вона вельми неохоче вчилася користуватись «Мандараксом» і до самої смерті так його до ладу й не освоїла. Але, безладно натискуючи кнопки там, на «Ому», вона раптом усвідомила, що «Мандаракс» утовкмачує їй: найкрасивіші комбінації квітів мають один, два чи, щонайбільше, три елементи. Якщо елементів три, повчав «Мандаракс», то всі вони або принаймні два з них можуть бути однакові, але всі три не мають бути різні ні в якому разі. «Мандаракс» розповів їй про співвідношення між висотою різних елементів у комбінаціях, а також між елементами

1 ... 12 13 14 ... 56
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Галапагос», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Галапагос"