Читати книгу - "Лицарі Дикого Поля. Том 1"

class="book">Мається на увазі українська мова або староукраїнська мова, інакше звана руська, русинська, рутенська. Назву «староукраїнська мова» почали застосовувати в історіографії та філології після появи УНР для відокремлення її від говірки Московського царства.(обратно) 12

Чайка — безпалубний, плоскодонний човен запорізьких козаків XVI–XVII ст. у вигляді великої видовбаної колоди, обшитої по бортах дошками. Завдовжки чайка була 18 м, завширшки — 3,6 м, а висота бортів становила 1,6 м. На зовнішньому боці бортів козаки кріпили очеретяні снопи, що забезпечували човну стійкість і плавучість. Чайку в разі небезпеки можна було легко сховати — судно заганяли у плавні та втоплювали, але завдяки очерету воно трималося на плаву в затопленому стані. Чайка мала лави, щоглу з вітрилом, 10–15 пар весел, носове й кормове кермо та вміщувала до 70 осіб. Могла витримувати вагу від 4 до 6 фальконетів (невеликі гармати калібром 30 мм) і достатній для тривалих морських походів запас зброї та провіанту.

(обратно) 13

Сидюки, сині, гречкосії, баболюби — так сімейних козаків називали неодружені, безсімейні запорожці.

(обратно) 14

Джура — зброєносець або помічник у літнього й досвідченого козака.

(обратно) 15

Соломаха — страва з житнього борошна, круто звареного з водою.

(обратно) 16

Тетеря — житнє борошно або пшоно, некруто зварені на квасу, або пшоняна каша, до якої під час кипіння додавалося кисле житнє тісто.

(обратно) 17

Загреби — коржі, які сирими загрібали гарячою золою або гарячим вугіллям і в такий спосіб випікали.

(обратно) 18

Такі орендні відносини між польським, українським дворянством та єврейською елітою не були рідкістю, що підтверджується орендними договорами, які збереглися дотепер. Також існує багато свідчень про жорстокість євреїв-орендарів стосовно підневільних селян, чим пояснюється ненависть до них селянства.

(обратно) 19

Кодак — польська фортеця, заснована у 1635 р. на правому березі Дніпра навпроти колишнього Кодацького порога за проектом інженера Гійома де Боплана. Зруйнована в 1711 р. за умовами Прутського мирного договору разом з іншими фортецями на півдні України.

Гійом Левассер де Боплан (р. ж. орієнтовно 1595–1685) — французький інженер і військовий картограф, від початку 1630-х і до 1648 р. перебував на польській службі, переважно на території сучасної України. Автор «Опису України».

(обратно) 20

Сулúма Іван Михайлович (р. ж. ?–12.12.1635) — запорізький козацький отаман, гетьман Війська Запорізького, за походженням православний українець. Гетьман України в 1628 і 1635 рр. За руйнування Кодака був страчений у Варшаві.

(обратно) 21

Драгуни — у польській армії солдати кінних полків, призначені битися як у кінному, так і пішому порядку. Зазвичай наближалися до супротивника верхи на конях, а потім спішувалися й вели бій як піхота.

(обратно) 22

Магдебурзьке право — система міського права, що склалася в XIII ст. у місті Магдебург як феодальне міське право. У містах, наділених магдебурзьким правом, економічна діяльність, майнові права, суспільно-політичне життя й суспільне становище містян регулювалися власною системою юридичних норм, містяни виконували як загальнодержавні повинності, так і визначені міською владою. Магдебурзьке право звільняло місто від адміністративної та судової влади власника, на землі якого це місто лежало, а містяни звільнялися від усіх повинностей на користь власника. Із загальнодержавних повинностей головною була військова.

(обратно) 23

Олександр (зменш. Олелько) Володимирович (р. ж. ?–1455) — князь київський з 1443 р. з династії Гедеміновичів, онук великого князя литовського Ольгерда (р. ж. 1296–1377). Нащадки князя називалися Олельками або Олельковичами. Вів майже неперервні війни з татарами, обороняючи Південну Русь.

(обратно) 24

Війт — виборний посадовець, який очолював у містах, наділених магдебурзьким правом, міську раду (магістрат). Магістрат обстоював і захищав права міської громади, регулював питання збору податків, які спочатку були натуральними повинностями на оборону міста. У руках війта зосереджувалася законодавча, виконавча та судова влада. Управлінський апарат магістрату складався з двох колегій — ради й лави загальним числом 12 виборних членів, обраних із середовища містян.

(обратно) 25

Київська братська школа — одна з братських шкіл в Україні в XVII ст., заснована в 1615 р. Київським братством при Братському монастирі за зразком єзуїтських колегіумів. В основу школи було покладено статут Львівської братської школи. У ній здобували освіту діти православних містян і козаків. У 1632 р. заклад об’єднали зі школою Києво-Печерської лаври, які були реорганізовані у вищий навчальний заклад — Києво-Могилянську колегію, з 1701 р. перейменовану в академію.

Київське братство — громадська організація православних містян Києва. Виникло орієнтовно 1615 р. Братство розташовувалося в Києво-Братському монастирі, побудованому на землі, яку подарувала меценатка Глашка Гулевична. З 1620 р. братство мало право ставропігії — було незалежним від місцевої єпархіальної влади й підпорядковувалося безпосередньо патріарху або Синоду.

(обратно) 26

Біскупщина — земельні володіння на феодально-залежне населення, що належало київському католицькому єпископу (біскупу).

(