Читати книгу - "Колонія. Історія Ріки, Lexa T Kuro "
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Потім Пат якимось чином увімкнув музику. Дуже гучну музику. Незвичну. Для мене спочатку вона здалася гучною какофонією, але Бетті та Кейл весело почали рухатися у такт. Я завмерла. Прислухалась. Ритм здався мені цікавим, Кейл з Бетті відчували його — їх танець виглядав гармонійним. Раптом до них приєдналися Пат та Ебба. Мала на мій подив рухалася пречудово — ритмічно, плавно.
— Коли це ти навчилася танцювати? — я намагалася перекричати музику.
— Я це згадала... Я це пам'ятаю! — Ебба закружляла.
Потім Тіс, дивлячись на Бетті та Кейла, почав спочатку ляскати у долоні, намагаючи попадати в такт, а потім несподівано приєднався до танцюючої компанії, повторюючи їх рухи. Ебба заверещала. Це дійсно було круто!
Все ЦЕ було круто!
— Хочеш спробувати? — пролунало позаду мене. Я здригнулася.
— Я так не вмію... — озирнулась через плече до Реда.
— Це ще одне з того, що ти не вмієш? — посміхнувся він куточками губ. А його погляд…
«О-о-о!»
Відчула, як фарба приливає до обличчя.
— Просто не було змоги навчитися! — парирувала я, трохи нервово. — Я весь час працювала, чи розумієш?
Ред знов посміхнувся, підходячи ближче. А його погляд… Я ніяковіла під його поглядом, та сердилася на себе, бо втрачала самовладання… наче дурна закохана дівчинка.
— Це не складно. Зараз я можу тебе навчити. Пам’ятаєш, в нас з тобою вже був досвід вивчення деяких азів, — промовив він чарівним оксамитовим голосом, від якого по мені пробіг цілий натовп «мурашок». — Прошу, — він простяг руку, пильно дивлячись мені у вічі. Я зам'ялася. — Ну ж бо, Ріко, тобі час перестати боятися мене.
Остання фраза чомусь подіяла так, наче на мене вилили відро холодної води… І здригнулася, повертаючи собі самовладання, а потім криво посміхнулась.
— Я не боюсь тебе, Реде! — промовила зухвало.
— Невже? — він прибрав руку, і сховав її в кишеню. Десь на дні його погляду я побачила здивування та зацікавленість. Цієї митті я зрозуміла, що, нарешті, одержала перемогу над зеленооким красенем. Посміхнулась куточками губ.
— Мені треба зникнути на якийсь час... Прикриєш?
— У мене є ідея краща: я йду з тобою!
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Колонія. Історія Ріки, Lexa T Kuro », після закриття браузера.
