Читати книгу - "Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України"

привілейованих акцій, що є голосуючими з цих питань. Частина 1 ст. 41 Закону «Про акціонерні товариства» вперше у вітчизняному законодавстві встановлює, що наявність кворуму визначається реєстраційною комісією на момент закінчення реєстрації акціонерів для участі у зборах. Перевірка наявності кворуму після закінчення реєстрації не передбачена, навіть якщо збори проходили впродовж декількох днів (із ч. 8 ст. 42 Закону «Про акціонерні товариства» випливає, що загальні збори можуть проводитись не більше 4 днів).

9. Право голосу на загальних зборах акціонерного товариства мають акціонери- власники простих акцій (у відповідних випадках — власники привілейованих акцій), що є такими (власниками) на дату складання переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах (ч. 2 ст. 42 Закону «Про акціонерні товариства»). Одна акція, що голосує, надає акціонеру один голос для вирішення кожного із питань, включеного до порядку денного. Пункт 9 ст. 2 Закону «Про акціонерні товариства» вперше передбачає проведення під час обрання органів товариства кумулятивного голосування. При цьому кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонеру надається право усі підраховані у такий спосіб голоси віддати за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами. Пункт 9 ст. 2 Закону «Про акціонерні товариства» формулює визначення кумулятивного голосування, але не визначає сфери його застосування. Тому таке голосування є обов’язковим тільки при обранні членів наглядової ради (за встановленими винятками). При обранні членів ревізійної комісії та членів виконавчого органу таке голосування проводиться, якщо це передбачено статутом.

10. Рішення загальних зборів за кожним із питань порядку денного приймається більшістю голосів акціонерів, що зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій. Обраними до складу органу акціонерного товариства вважаються кандидати, що набрали найбільшу кількість голосів серед тих, хто набрав більш як 50 відсотків голосів. Це стосується і кумулятивного голосування. З питань, передбачених пп. 2 — 7 і 21 ч. 2 ст. 33 Закону «Про акціонерні товариства», рішення приймаються трьома чвертями голосів акціонерів від загальної їх кількості. Статутом приватного акціонерного товариства можуть бути передбачені інші питання, рішення щодо яких приймаються у такому порядку. Але таке не може бути встановлене стосовно питання про дострокове припинення повноважень посадових осіб органів товариства (ч. 5 ст. 42 Закону «Про акціонерні товариства»). Разом з тим, слід враховувати, що статутом приватного акціонерного товариства може встановлюватись більша кількість голосів (ніж більшість голосів акціонерів, що зареєструвалися для участі у зборах), необхідних для прийняття рішення щодо певних питань. Але це не стосується питання про дострокове припинення повноважень посадових осіб товариства.

11. Закон «Про акціонерні товариства» підлягає переважному застосуванню перед положеннями Закону «Про господарські товариства». Тому п. «в» частини першої ст. 42 Закону «Про господарські товариства», який передбачає прийняття рішень трьома чвертями голосів щодо створення та припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв, не підлягає застосуванню. У силу суперечності частині п'ятій ст. 42 Закону «Про акціонерні товариства» не можуть застосовуватись також положення ст. 42 Закону «Про господарські товариства» і ч. 4 ст. 159 ЦК, які передбачають прийняття рішень з відповідних питань трьома чвертями голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.

12. Стаття 43 Закону «Про акціонерні товариства» встановлює, що голосування на загальних зборах акціонерів з питань порядку денного проводиться з обов'язковим використанням бюлетенів для голосування в наступних випадках: 1) коли акціонерне товариство здійснило публічне розміщення акцій; 2) коли кількість акціонерів- власників простих акцій товариства перевищує 100 осіб; 3) при голосуванні з питань, на які зазначається в ст. 68 Закону «Про акціонерні товариства».

13. Закон «Про акціонерні товариства» встановлює також правила, що стосуються лічильної комісії (ст. 44), протоколу про підсумки голосування (ст. 45) і протоколу загальних зборів (ст. 46).

14. Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону «Про акціонерні товариства» «акціонер може оскаржити рішення загальних зборів з передбачених частиною першою статті 68 цього Закону питань виключно після отримання письмової відмови в реалізації права вимагати здійснення обов'язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій або в разі неотримання відповіді на свою вимогу протягом 30 днів від дати її направлення на адресу товариства в порядку, передбаченому цим Законом».

Стаття 160. Наглядова рада акціонерного товариства

1. В акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства.

Випадки обов'язкового створення в акціонерному товаристві наглядової ради встановлюються законом.

2. Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства.

3. Члени наглядової ради акціонерного товариства не можуть бути членами його виконавчого органу.

4. Наглядова рада акціонерного товариства визначає форми контролю за діяльністю його виконавчого органу.

1. Закон «Про акціонерні товариства» [228] у радикальний спосіб підвищує роль наглядової ради акціонерного товариства. Створення наглядової ради є обов'язковим, якщо кількість акціонерів-власників простих акцій товариства складає 10 осіб або більше.

2. Члени наглядової ради публічного акціонерного товариства обираються виключно шляхом кумулятивного голосування. Лише у приватному товаристві статутом може бути встановлено, що обрання членів наглядової ради здійснюється за принципом пропорційного представництва (відповідно до кількості належних акціонерам голосуючих акцій). Встановлюється мінімальна кількість членів наглядової ради залежно від кількості акціонерів-власників простих акцій.

3. Голова наглядової ради обирається членами наглядової ради з їх числа простою