Читати книгу - "Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України"

п. 4 ст. 100 ГК, відповідно до яких «майно виробничого кооперативу відповідно до його статуту поділяється на пайовий та неподільний фонди». Неподільний фонд «утворюється за рахунок вступних внесків і майна кооперативу (за винятком землі)». На обов'язковість формування неподільного фонду вказується також в ст. 20 Закону «Про кооперацію». Таким чином, не виключено, що при припиненні членства в кооперативі особа може отримати тільки той пай, який вона внесла 10 років тому, хоч вартість майна кооперативу за цей період збільшилась у 100 разів. Про збільшення розміру паю відповідно до збільшення вартості чистих активів кооперативу за період членства в кооперативі не йдеться ні в Цивільному, ні в Господарському кодексах. При припиненні членства в кооперативі його член має право на «одержання паю» (абзац шостий ч. 1 ст. 99 ГК). Частина 1 ст. 166 ЦК також передбачає виплату вартості паю або видачу «майна, пропорційного розміру його паю», а також здійснення виплат, встановлених статутом кооперативу. Лише ці останні формулювання можуть бути підставою для включення до статуту кооперативу положень, які будуть забезпечувати отримання членами кооперативу при виході із нього вартості частки майна кооперативу, що пропорційна частці паю цього члена в пайовому фонді кооперативу.

6. Дещо більш сприятливі для членів кооперативу правила встановлені ст. 21 Закону «Про кооперацію», що передбачає визначення загальної частки кожного члена кооперативу в майні кооперативу. Загальна частка визначається з урахуванням частки кожного члену кооперативу в резервному і спеціальному фондах. Вона персоніфікується в документах бухгалтерського обліку, а при припиненні членства в кооперативі видається натурою, грішми, а за бажанням члена кооперативу — цінними паперами. Ці правила і підлягають переважному застосуванню перед положеннями Господарського кодексу.

7. З метою гарантувати майнові інтереси членів кооперативів статутом кооперативу слід встановлювати наведені розміри неподільного фонду виробничого кооперативу. Якщо є необхідність зміцнити економічне становище виробничого кооперативу, від якого залежить можливість для членів кооперативу працювати і заробляти, розмір неподільного фонду та відрахувань до нього за рахунок прибутку слід збільшити.

Стаття 166. Припинення членства у виробничому кооперативі і перехід паю

1. Член виробничого кооперативу має право на вихід із кооперативу. У цьому разі йому виплачується вартість паю або видається майно, пропорційне розміру його паю, а також здійснюються виплати, встановлені статутом кооперативу.

Видача паю, виплата вартості паю та інші виплати членові кооперативу, що виходить з нього, здійснюються у порядку, встановленому статутом кооперативу і законом.

2. Член виробничого кооперативу може бути виключений із кооперативу за рішенням загальних зборів у разі невиконання чи неналежного виконання обов'язків, покладених на нього статутом кооперативу, а також в інших випадках, встановлених статутом кооперативу і законом.

Член виробничого кооперативу, якого виключили із кооперативу, має право на одержання паю та інших виплат, встановлених статутом кооперативу, відповідно до частини першої цієї статті.

3. Член виробничого кооперативу має право передати свій пай чи його частину іншому членові кооперативу, якщо інше не встановлено статутом кооперативу і законом.

Передання паю (його частини) особі, яка не є членом виробничого кооперативу, допускається лише за згодою кооперативу. У цьому разі інші члени кооперативу користуються переважним правом купівлі такого паю (його частини). Порядок відчуження паю чи його частини іншому членові кооперативу або третій особі встановлюється статутом кооперативу і законом.

4. У разі смерті члена виробничого кооперативу його спадкоємці можуть бути прийняті у члени кооперативу, якщо інше не встановлено статутом кооперативу. За відмови прийняти спадкоємців у члени кооперативу кооператив виплачує спадкоємцям вартість паю померлого члена кооперативу.

5. Звернення стягнення на пай члена виробничого кооперативу за його власними зобов'язаннями допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна у порядку, встановленому статутом кооперативу і законом.

6. У разі звернення заставодержателем стягнення на пай члена виробничого кооперативу, що переданий у заставу, застосовуються положення частини третьої цієї статті.

1. За членом кооперативу визнається право на вихід із кооперативу. Виключення із кооперативу можливе лише за рішенням загальних зборів кооперативу. Підставою для прийняття рішення про виключення із кооперативу є невиконання чи неналежне виконання обов'язків, покладених на члена кооперативу його статутом, а також інші фактичні обставини, що передбачені законом та статутом кооперативу. Стаття 98 ГК [42], ст. 13 Закону «Про кооперацію» [202], ст. 10 Закону «Про сільськогосподарську кооперацію» [115] підставою припинення членства в кооперативі називають припинення трудової участі в діяльності кооперативу.

2. Член кооперативу має право передати свій пай або його частину іншому членові кооперативу, якщо інше не передбачено законом або статутом. Передання паю третій особі допускається лише за згодою кооперативу.

3. За зобов'язаннями члена кооперативу стягнення можливе лише на його пай в кооперативі в разі відсутності іншого майна. Крім того, передбачено встановлення спеціальними законами, а в межах, що ними допускаються, — також статутами кооперативів, порядку звернення стягнення на пай в кооперативі. На ту частину вартості майна кооперативу (крім паю), що має бути виплачена члену кооперативу при його виході чи виключенні із кооперативу, звернення стягнення на вимогу кредиторів члена кооперативу не передбачено. Це не виключає можливість звернення стягнення на інші виплати (майно), що належать члену кооперативу від кооперативу, оскільки відносини щодо цього регулюються Законом «Про виконавче провадження» [129], яким і встановлюються відповідні обмеження.

ПІДРОЗДІЛ 3 УЧАСТЬ ДЕРЖАВИ, АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ, ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД У ЦИВІЛЬНИХ ВІДНОСИНАХ