Читати книгу - "Як не померти на самоті, Логан Урі"

Ви можете за допомогою такого важеля мотивувати себе почати ходити на побачення. Посилюйте в собі роль людини, що ходить на побачення, а не просто думайте про те, щоб туди ходити. Станьте перед дзеркалом і вголос промовте: «Я шукаю кохання. Я — той/та, хто ходить на побачення». Здається дурницею, особливо коли на побачення ви ще не ходили? Звісно! Але це однаково потрібно зробити.

Я колись працювала з клієнтом на ім’я Джейкоб, який під час першої нашої зустрічі назвав себе «дуже товстим». Він сказав мені:

— Мама у мене товста, тато у мене товстий, ми всі товсті.

Джейкоб працював у некомерційній організації, в групі з навчання та розвитку. Він зустрічав нових співробітників компанії та навчав їх протягом першого тижня роботи.

— Я постійно знайомлюся з людьми. Це не проблема. Про побачення ж я просто ненавиджу думати тому, що й уявити собі не можу, щоб перед кимось роздягнутися. То навіщо?

Джейкоб розповів, що вже пробував схуднути, але зрештою зривався й опинявся там, звідки почав, — невдоволений своєю вагою та досі самотній. Щотижня я намагалася допомогти йому бачити в собі того, хто ходить на побачення, а не думати, що з кимось зустрічатиметься, коли схудне. Хлопець виконував вправу перед дзеркалом. Він її ненавидів, але виконував.

Якось, замість звичайного сеансу і, можливо, натхнена одним телешоу про перевтілення, я повела Джейкоба крамницями. Час було дати його тілу трохи любові.

Джейкоб вийшов із примірочної зі словами:

— Ого, я маю майже гарний вигляд.

Я засміялася. За допомогою модного продавця-­тинейджера ми з’ясували, що хлопець купував собі одяг, що був на два розміри більший, ніж потребував. Як наслідок, Джейкоб придбав кілька чудових нових джинсів, піджаків і сорочок.

Упродовж наступних місяців ми шукали способи покращити хлопцеву самооцінку, зосередившись на його перевагах і чеснотах (як-от гарні очі та круте почуття гумору), замість того щоб чекати на нове тіло, якого можна ніколи й не дочекатися.

Із плином часу роль того, хто ходить на побачення, ставала для Джейкоба сильнішою. Він продовжував виконувати вправу із дзеркалом і вже трохи менше її ненавидів. Хлопець завантажив додаток для знайомств і намагався влаштовувати принаймні одне побачення на тиждень. Одного разу він зустрівся у вихідні з давньою подругою з коледжу, що приїхала до Сан-Франциско з Денвера. На прогулянці розповідав їй про власні пригоди на побаченнях, і вона вперше відчула до нього романтичний інтерес.

Під час наступного візиту подруги до Сан-Франциско Джейкоб пішов із нею на побачення. А потім на ще одне. Він гостював у неї в Денвері. Потім вона знову була в Сан-Франциско. Перескочимо вперед на один рік: Джейкоб щойно перебрався до Денвера, щоби бути з нею. Коли ми востаннє розмовляли, він почувався захопленим. Нарешті хлопець отримав те, чого не сподівався знайти, — щасливі, здорові взаємини.

Джейкоб не скинув вагу, проте позбувся своїх обмежень. Побачив у собі того, хто активно ходить на побачення, а не того, хто колись почне на них ходити. Штука була в тому, ким він сам себе вважав.

Почніть думати про себе як про того, хто ходить на побачення, — і світ сприйматиме вас саме так.

Крок 5: почніть із малого.

Ви не «Бітлз» — вам не потрібно ходити на вісім побачень щотижня. (Зрозуміли? Як у пісні «Eight Days a Week». Вибачте, що жартую, як ваш тато.) Психологи Едвін Лок і Ґері Летем визначили, що постановка чітких цілей не лише підвищує ймовірність їхнього досягнення, а й посилює мотивацію та впевненість у собі.

Загалом я рекомендую клієнтам ходити щонайменше на одне побачення на тиждень. Треба заздалегідь знаходити на це час у своєму графіку. Одна з моїх клієнток поставила собі за мету ходити на побачення щосереди після роботи. Це стабільно, тиждень ділиться навпіл, і їй є на що чекати. До того ж, якщо побачення минає вдало, вона може у вихідні призначити ще одне.

Крок 6: ставтеся до себе співчутливо.

Послухайте, я знаю, що це складно. Ви йдете туди, можливо, вперше. Це страшно. Вас можуть скривдити. Або скривдити можете ви.

Після побачення, що минуло не так, як ви сподівалися, поговоріть із собою, ніби говорите зі своїм найкращим другом.

Уявіть, начебто друг телефонує вам і каже: «Навіщо це все? Мені ніколи не вдасться. Я просто недостатньо хороший».

Що ви відповіли би? Ви б не додавали негативу, чи не так? Ви би спробували його розрадити: «Та годі тобі. Це лише одне побачення. Молодець, що пішов туди. Б’юся об заклад, що ти чогось навчився, навіть якщо все склалося відстійно».

Навчіться бути власним уболівальником. Навчіться так само співчутливо розмовляти із самим собою.

Це виявилося основним для Ши, невпевненого з початку розділу. Завдяки нашій спільній роботі та щотижневим сеансам із психотерапевтом він навчився приймати себе таким, який є зараз, замість того щоб думати, яким сподівається стати у майбутньому. Зараз Ши самотній, але ходить на побачення (і якщо знаєте когось особливого, кому сподобається високий задумливий гітарист-аматор, повідомте мені!).

Тепер ваша черга. Починайте сьогодні. Якщо не зараз, то коли?

ВПРАВА: виконайте підготовку за контрольним списком

Я почну, докладаючи зусиль, ходити на побачення такого числа: ___________________________________________.

Я завантажив принаймні один додаток для знайомств.

У мене є хоча би п’ять фотографій, які я можу використати у своєму профілі.

Я маю мінімум два комплекти одягу, які можу вдягнути на побачення.

Я сказав хоча би двом друзям, що починаю ходити на побачення.

Я став перед дзеркалом і промовив: «Я шукаю кохання. Я — той, хто ходить на побачення» (або, про всяк випадок, «Я бачу в собі того, хто ходить на побачення!»).

Я зобов’язуюся ходити принаймні на одне побачення щотижня.

Я навчаюся говорити із собою співчутливо — так, як я говорив би з маленькою дитиною чи з найкращим другом.

Якщо трапиться щось таке, що виб’є мене з колії, я зобов’язуюся спробувати ще раз, замість того щоб повернутися до своєї невпевненості.

  Припиніть спілкуватися з колишніми

І останнє — я виявила, що багатьом моїм невпевненим клієнтам важко віддатися новим взаєминам, бо вони зациклюються на своїх колишніх. Але ця порада слушна для всіх, хто ходить на побачення: припиніть спілкуватися з колишніми.

Підтримання зв’язку (романтичного чи потенційно романтичного) з колишнім можна вважати збереженням, так би мовити, неспалених мостів, тобто бажанням мати змогу відновити стосунки на той випадок, якщо зміните про них думку. Цей інстинкт, як і багато інших, проаналізованих у цій книжці, є помилковим.

Із колишніми поруч рухатися вперед складніше, а не