Читати книгу - ""Бравлери проти Клешерів", Obabych"

Не встигли мандрівники огледіти усю дорогу як біля них прогупотіло, щось кремезне і це "прогупотіло" - виявився здоровенний велетень з рудим волоссям та вакенбардами. Він був настільки високим, що Ріко ледве був йому по коліно.

   Рудий гігант, мабуть помітив їх, бо різко зупинився і повернувся у їх бік.

- І хто це в нас такі? - прогремів його голос. - Шпигуни з Адену напевно!

  Не встигли Ріко з Пеккою щось відповісти, як велетень схопив їх, мов  іграшкових солдатиків. Вони не ворушились і навіть якщо б захотіли то не змогли б. Тим паче велетень скоріш за все доставить їх до свого табору навіть швидше ніж вони самі туди дісталися.

   Ріко не помилився, гігант стрімголов помчався у бік Кельванії, яку можно було побачити майже з будь якого місця. Ось вже почали з'являтися величезні стіни  та дерев*яні башти королівства велетнів, ще пару хвилин і вони опинилися всередині міста. Народу тут було предостатньо чоловіки-велетні, жінки - такі ж руді, і діти  розміром  з Ріко. Величезні кам*яні будинки, були схожі на хмарочоси між  якими вела широка дорога нагору до головного замку.

   Велетень дістався замку де його обступила охорона  - такі ж руді гіганти але на кулаках у них були залізні обручі. Після пояснень його пустили в тронний зал до вождя клану.

   Ріко та Пекку опустили на кам*яну підлогу. Перед ними возвишався здоровенний лисий  велетень з довгою (вгадайте якого кольору) бородою. Одягнений він був у чорну товсту шкіру, на руках у нього виднілися золоті обручі.

   - Дякую, Телесарій -  вождь звернувся до велетня який приніс хлопців. Той ввічливо поклонився та відійшов у сторону. 

   - Я Годдарт, вождь клану горних велетнів. Ви тайком пробралися до мого королівства. Назовіться та назвіть мені бодай одну причину не кинути вас у вулкан Кельванії.

   - Шановний пане вождь - почав Ріко. Ми посланці Королеви Сюзанни, мене звуть Ріко, а це мій друг Пекка.

  - Судячи з твого вигляду ти не з цих місць, залізячко чому ти мені брешешь? Дуже необдумливо представляти воїна з гільдії Пекк, як союзника Королеви Лучниць!

  - Королева попереджала, що Ви не з довірливих та я повинен Вам сказати, що Аден був захоплений і тепер увесь Клеш оф Кленс під загрозою. Не думайте, що Ваша відокремленність вбереже Вас від знищення. Ми прийшли просити Вас про допомогу у війні зі столицею.

   - Хитрий став Король Варварів, недооцінював я його - звертався Годдарт більше до своїх підопічних   ніж до посланців. Заберіть ці бляшанки та підвісьте їх у дворі. - Він піднявся з трону і вийшов з зали. Телесарій розпорядись щоб мене ніхто не турбував.

Охорона обступила Пекку та Рикошета. Ні втікти, ні битися не було сенсу.

  - 2й раз у перший класс - весело промовив Ріко. За якихось чотири чи п*ять днів він у друге потрапляв у полон. - Це вже традиція!

Їх вивели у двір де на них чекали залізні клітки.

*******

  Годдарт тим часом піднявся на оглядову вежу з котрої в гарну погоду можна було розгледіти  вдалечині Аден. Вождь Велетнів був дуже обачний і оберігав свій клан від зовнішнього впливу. Клан ніколи не намагався захопити сусідів для здобуття величі чи збагатитись за рахунок пограбування, що в Клеші було нормальним видом співіснування. 

   Подивившись в сторону столиці вождь, виялався про себе: Аден вийшов далеко за свої межі. Біда прийшла звідки не чекали.

"Ті хлопці виявилося казали правду! Треба вибачитись перед ними!" - таке не часто приходило в голову гордиливому вождю.

  Він швидко спустився сходами .

- Телесарій, до мене!

- Так мій вождю! - Телесарій був помічником Годдарта, можна навіть сказати правою рукою. Він завжди намагався бути десь поряд, щоб прийти на допомогу.

- Залізних воїнів до мене, негайно! - розпорядився вождь.

  Полон для Ріко та Пекки закінчився так і не розпочавшись. Їх завели до тронного залу але вже тепер не як бранців чи шпигунів, а як почетних гостей.  Годдарт сів на трон та запропонував посланцям присісти поруч, що було знаком поваги у цих краях.

 - Перепрошую панове! Я помилився, не повірши Вам. Я готовий вислухати все, що Ви розкажете.

  Ріко та Пекка помітно повеселішали. Рикошет переказав усе, що відбувалося з часу полону. І про Аден і про Короля Варварів та Всеоко.

 -  Королева Лучниць виступає з військом на Аден і просить Вам допомогти у цій вирішальній битві за Клеш оф Кленс.

 - В такому випадку Клан Велетнів не буде чекати осторонь, ми виступаємо як тільки будемо готові! Телесар збирай воїнів!

   "Понеслось!" - подумав Тіма: "буде весело!"