Читати книгу - "Відродження-4, Кулик Степан"

Хоча… Якщо воно магічне, живе… довго… але, при цьому прокачування в нього не закладене, то рівні воно чисто номінально може піднімати, на кшталт віку, а ось ХП залишається незмінним. Так би мовити, стартовим. Його, через це, маг міг і забути утилізувати. Вважаючи, що така слабосильна істота в природі сама довго не протягне.

Ну, що ж... Мабуть, настав час прибратися.

Злоба, тим часом, почекавши ще трохи і не побачивши небезпеки, дрібно перебираючи ніжками, рушив у мій бік. При цьому низько нахиливши, опустивши голову майже до землі, немов його тонкій шиї важко було утримувати такий масивний череп.

Це добре… Отже, варіант із плюванням, можна забути. Не з такої постави. От і славно.

Я міцніше стиснув долонею меч, і тут, за законом підлості, мошка, що пролітала повз, вирішила дослідити мою ніздрю. У носі, трясця, так нестерпно засвербіло, що аж сльози навернулися.

Тримався скільки міг. Але, на відміну від попередніх жертв Злоби, я не був паралізований… Тому не втримався і чхнув. З усіх сил…

Чудовисько видало якесь рохкання і зупинилося. А потім, ніби роблячи неймовірне зусилля, почало піднімати голову.

І тоді я рвонув уперед… Так швидко я не бігав, навіть коли тікав від зірки андроїдів. Мабуть, тепер мені хотілося жити сильніше.

І я встиг...

Потвора ще тільки-но підняла голову, навіть поглядом не зрівнявшись, як я подолав відстань, що розділяла нас, і з ходу рубанув мечем по шиї. З усієї сили, помноженої на страх бути зжертим живцем, якщо чудовисько переможе.

І мало не впав. Меч перетяв тоненьку шию, майже не зустрівши опору, і мене за інерцією кинуло вперед. Прямо на Злобу. Тож на землю ми повалилися разом.

«Вітаємо! Ви перемогли боса локації «Ліс біля Болотяних Мхів». Ви отримуєте досвід "300"! Ви отримуєте наступний рівень — "4". Ваш супутник отримує наступний рівень — "3". Нагорода: Залоза Злоби — 2 шт. Алхімічний інгредієнт. Отрута. За додатковою нагородою зверніться до Рамідора, староста села Болотяні Мхи»

А потім заверещала Сашка…