Читати книгу - "Ягня з левиним серцем, Шайна Даймонд"

Лорд Домінік

(Обережно зробив кілька кроків до дівчини)

А графиня?.. Ви ж розмовляли з нею перед тим, 

Як до мене приїхати? Мабуть, вона вважає, що винен я один!.. 

Лорейна

(Спокійно відповідає)

Так, я говорила з тіткою і вона дуже не хотіла, 

Щоб я сама до Вас приїхала і про все розповіла. 

Але, між тим, ми з Вами все обговорили – 

І сподіваюся, бароне, Ви мене добре зрозуміли.

Лорд Домінік

Скажіть, Лорейно, вона на мене переклала всю провину? 

Лорейна

Домініку, про почуття свої до Вас тітка нічого не казала,

Хоч я, зізнаюся, не раз її питала…

А для чого? Сенс який? Мені однаково все ясно: 

Заради Вас заміжня жінка – ризикнула сімейним щастям; 

Добрим ім’ям, прихильністю родини… Гідним життям!

Лорд Домінік

Я ж тільки болю їй завдав… і Вам.

Лорейна

(Раптом схвильовано поривається до барона і завмирає на відстані єдиного кроку, притискає руки до грудей і каже)

Домініку! Ви ще загладите свою провину,

Адже тітонька від Вас… 

(Вихованка графині Блейк замовкла на півслові. В цю мить, вона вже готова була сказати баронові, що тітка носить його дитину, але таки відвела погляд і стрималася. Барон Клемон помітив її нерішучість)

Лорд Домінік

Лорейно, що Ви мали на увазі?

(Леді Грей вже опанувала себе і не збиралася більше нічого казати. Вклонилася, попрощалася чемно і вже хотіла йти, але барон зупинив її словами)

Лорд Домінік

Леді Грей! Я вислухав Вас і зрозумів… 

Тепер, прошу, і Ви прислухайтесь до моїх слів. 

(Лорейна хотіла заперечити, що їм нема чого більше сказати одне-одному, але смуток і благання в блакитних очах Домініка спинили її. Що ж, як би не склалися їхні стосунки в майбутньому,.. проте зараз єдине, що вона може для нього зробити – це вислухати і підтримати. Тож Лорейна кивнула, спокійно сіла на стілець і звернула уважний погляд на барона… Навіть змогла всміхнутися на мить, але це не підбадьорило пригніченого молодого лорда. Підбираючи слова і дивлячись Лорейні у вічі, Домінік Клемон заговорив щиро – він востаннє міг відкрити душу перед тою, яку полюбив і майже відразу… втратив)

Лорд Домінік

Як Ви гадаєте, Лорейно, що підштовхнуло мене 

До стосунків з Вашою тіткою?..

Пристрасть? Безперечно! Але і відчуття того, 

Що цей зв'язок… щось більше, ніж насолода плоті – 

Я не бажав зупинятись і почав ризикувати. 

Лорейна

(Сумно посміхнулася)

Ви – ризикували? 

Чим саме, мені цікаво?..

Лорд Домінік

Найбільшим ризиком було знайомство з Вами: 

Як я ненавидів себе – якби ж Ви знали, 

За те, що прикидався й грався з Вами!.. 

Мене скорила Ваша щирість, доброта;
Ваша душа, де тільки ніжність й теплота.

Лорейна

(Відвернулася, бо на очі набігли сльози)

Я вірила Вам й зараз – вірю, але:
Немає більше… нас, тому – марні надії.

(Юна леді Грей та барон Клемон одночасно відвели погляд, ніби боялися, що їхні очі – таять щось зовсім несумісне з їхніми словами. Очі – не збрешуть. Очі – в них правда. Очі – дзеркало душі! Опанувавши хвилинну слабкість, молодий лорд продовжив свою сповідь)

Лорд Домінік

Як же сказати?.. Вже після Балу я збагнув,
Що Ваша тітка, Лорейно, вже не…
Не викликає в мене тих почуттів, які були раніше,
Бо Ви поселилися в моїх думках і серці.
Це почуття – в душі, ставало ще сильніше:
Хотів я бути з Вами,.. хотів дедалі більше.
Словом, загибель Генрі Філча все змінила – 
Я зрозумів: негідна та любов, що кров пролила!..
 

Лорейна

(На обличчі відбилося щире збентеження, голос тремтів)