Читати книгу - "Орієнталізм"

16. Broglie, «Éloge de Silvestre de Sacy», p. 107.

17. Sacy, Mélanges de littérature orientale, pp. 107, 110, 111-12.

18. Silvestre de Sacy, Chrestomathie arabe, ou Extraits de divers écrivains arabes, tant en prose qu’en vers, avec une traduction française et des notes, à l’usage des élèves de l’École royale et spéciale des langues orientates vivantes (vol. 1, 1826; reprint ed., Osnabrück: Biblio Verlag, 1973), p. viii.

19. Про поняття «доповнюваності» (supplementarity), «постачання» (supply) та суплікації (supplication) див. Jacques Derrida, De la grammatologie (Paris: Éditions de Minuit, 1967), p. 203 and passim.

20. Неповний перелік студентів Сасі дається, і його вплив розглядається в Johann W. Fiick, Die Arabischen Studien in Europa bis in den Anfang des 20. Jahrhunderts (Leipzig: Otto Harrassowitz, 1955), pp. 156-7.

21. Опис Фуко одного архіву дається в The Archaeology of Knowledge and the Discourse on Language, trans. A. M. Sheridan Smith and Rupert Sawyer (New York: Pantheon Books, 1972), pp. 79-131. Ґабріель Моно, один з молодших і дуже проникливих сучасників Ренана, зауважує, що Ренан аж ніяк не був революціонером у лінґвістиці, археології або {466} екзегетиці, та оскільки він мав на той час найбільші за обсягом і найглибші знання в цих науках, то в кожній його вважали її найвидатнішим представником. (Renan, Taine, Michelet [Paris: Calmann-Levy, 1894], pp. 40-1). Див. також Jean-Louis Dumas, «La Philosophic de l’histoire de Renan», Revue de Métaphysique et de Morale 77, no. 1 (January-March 1972): 100-28.

22. Honoré de Balzac, Louis Lambert (Paris: Calmann-Lévy, n.d.), p. 4.

23. Філологічні репліки Ніцше можна знайти повсюди в його творах. Див. насамперед його примітки до «Wir Philologen», взяті з його записників за січень-липень 1875 p., перекладені Вільямом Ероусмітом як «Notes for We Philologists», Arion, N. S. 1/2 (1974): 279-380; a також фраґменти про мову та перспективізм у The Will to Power, trans. Walter Kaufmann and R. J. Hollingdale (New York: Vintage Books, 1968).

24. Ernest Renan, L’Avenir de la science: Pensées de 1848, 4th ed. (Paris: Calmann-Lévy, 1890), pp. 141, 142-5, 146, 148, 149.

25. Ibid., p. xiv and passim.

26. Увесь вступний розділ — bk. 1, chap. 1 — of the Histoire générate et système comparé des langues sémitiques, in Oeuvres complètes, ed. Henriette Psichari (Paris: Calmann-Lévy, 1947-61), 8: 143-63, є справжньою енциклопедією расових забобонів, спрямованих проти семітів (тобто мусульман та євреїв). Решта трактату щедро всіяна такими самими поняттями, як і багато інших Ренанових праць, включаючи «L’Avenir de la science», особливо примітки Ренана.

27. Ernest Renan, Correspondance; 1846-1871 (Paris: Calmann-Lévy, 1926), 1: 7-12.

28. Ernest Renan, Souvenirs d’enfance et de jeunesse, in Oeuvres complètes, 2: 892. У двох своїх працях Жан Пом’є (Jean Pommier) цікаво й детально розглядає Ренана як посередника між релігією й філологією: Renan, d’après des documents inédits (Paris: Perrin, 1923), pp. 48-68, and La Jeunesse cléricals d’Ernest Renan (Paris: Les Belles Lettres, 1933). Про це оповідається в більш недавній публікації: J. Chaix-Ruy, Ernest Renan (Paris: Emmanuel Vitte, 1956), pp. 89-111. Стандартний текст — зроблений більше в термінах релігійного покликання Ренана — досі зберігає свою цінність: Pierre Lasserre, La Jeunesse d’Ernest Renan: Histoire de la crise religieuse au XIXe siècle, 3 vols. (Paris: Garnier Frères, 1925). В томі 2, на сс. 50-166 та 265-298 дається змістовний опис зв’язків між філологією, філософією та природничими науками.

29. Ernest Renan, «Des services rendus aux sciences historiques par la philologie», in Oeuvres complètes 8: 1228. {467}

30. Renan, Souvenirs, p. 892.

31. Foucault, The Order of Things, pp. 290-300. Разом з дискредитацією едемського походження мови дискредитовані в цьому плані також інші теорії — теорія Потопу, теорія будівництва Вавилонської вежі. Найдетальнішу історію теорій походження мови дано в Arno Borst, Der Turmbau van Babel: Geschichte der Meinungen über Ursprung und Vielfalt der Sprachen und Volker, 6 vols. (Stuttgart: Anton Hiersemann, 1957-63).

32. Цитується Реймондом Швабом, La Renaissance orientate (Paris: Payot, 1950), p. 69. Про небезпеки надто швидких узагальнень щодо орієнтальних відкриттів див. роздуми видатного тогочасного синолога Абеля Ремюза. Rémusat, Melanges postumes d’histoire et litérature orientales (Paris: Imprimerie royale, 1843), p. 226 and passim.

33. Samuel Taylor Coleridge, Biographia Literaria, chap. 16, in Selected Poetry and Prose of Coleridge, ed. Donald A. Stauffer (New York: Random House, 1951), pp. 276-7.

34. Benjamin Constant, Oeuvres, ed. Alfred Roulin (Paris: Gallimard, 1957), p. 78.

35. Abrams, Natural Supernaturalism, p. 29.

36. Renan, De l’origine du langage, in Oeuvres completes, 8: 122.

37. Renan, «De la part des peuples sémitiques dans l’histoire de la civilisation», in Oeuvres completes, 2: 320.

38. Ibid., p. 333.

39. Renan, «Trois Professeurs au Collège de France: Étienne Quatremère», in Oeuvres complètes, 1: 129. Ренан не помилявся щодо Катремера, який мав талант вибрати цікаві теми для вивчення, а потім зробити їх украй занудними. Див. його есе «Le Goût des livres chez les orientaux» and «Des sciences chez les arabes», in his Mélanges d’histoire et de philologie orientales (Paris: E. Ducrocq, 1861), pp. 1-57.

40. Honoré de Balzac, La Peau de chagrin, vol. 9 (Études philosophiques 1) of La Comédie humaine, ed. Marcel Bouteron (Paris: Gallimard, 1950), p. 39; Renan, Histoire générate des langues sémitiques, p. 134.

41. Див., наприклад, De l’origine du langage, p. 102, and Histoire générate, p. 180.

42. Renan, L’Avenir de la science, p. 23. Весь фраґмент тексту читається так: «Pour moi, je ne connais qu’un seul résultat à la science, c’est de résoudre l’enigme, c’est de dire définitivement à l’homme le mot des choses, c’est de l’expliquer à lui-même, c’est de lui donner, au nom de la seule autorité légitime qui est la nature humaine toute entière, le symbole que les religions lui donnaient tout fait et qu’ils ne peut plus accepter». {468}

43. See Madeleine V.-David, Le Débat sur les écritures et l’hiéroglyphe aux XVIIe et XVIIIe siècles et l’application de la notion de déchiffrement aux écritures mortes (Paris: S.E.V.P.E.N., 1965), p. 130.

44. Ренан згадується лише побіжно в Schwab’s La Renaissance orientate, not at all in Foucault’s The Order of Things, і трохи в невигідному світлі в Holger Pederson’s The Discovery of Language: Linguistic Science in the Nineteenth Century, trans. John Webster