BooksUkraine.com » 📖 Гумор » Стережіться, пане ректоре, або Справу веде потраплянка!, Софія Малинська 📚 - Українською

Читати книгу - "Стережіться, пане ректоре, або Справу веде потраплянка!, Софія Малинська"

9
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Стережіться, пане ректоре, або Справу веде потраплянка!" автора Софія Малинська. Жанр книги: 📖 Гумор. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 143 144
Перейти на сторінку:

Я не була впевнена, що варто це робити, адже я не знала наскільки для нього це табуйована тема, однак, коли замість насупитися Ранмар посміхнувся і запитав: “Ти хочеш подивитися чи політати?” — я не вагалася.

Насправді останнє здивувало мене найбільше, адже я ніколи не була фанатом висоти. Ніколи не підходила до краю мостів, не уявляла себе на пароплані чи з парашутом, й не лазила по дахам високоповерхівок. Та з ним… З ним було зовсім не страшно.

Я знала, що він мене втримає.

Той наш політ над нічною площею я запам’ятала надовго. Стукіт серця, пориви вітру… До речі, зовсім не крижаного — про це Ранмар потурбувався. І поцілунки, звісно.

Ви коли-небудь цілувалися під час польоту?

Спробуйте як буде нагода.

…Про що я там казала?

Точно, весілля.

Я не могла похвастатися великою кількістю подруг, тож готували мене Дерія та Рія. Ну і мати Ранмара.

Я не звикла, щоб хтось допомагав мені з одягом, та, боюся, без їхньої допомоги з весільною сукнею я б нізащо не впоралася.

Вона була неймовірна й майже невагома, ніби зіткана з ранкового туману. А ще зовсім не пристосована до самостійного одягання… Чи знімання.

Але останнє залишимо за ширмою молодят.

Дивлячись на себе в дзеркало, на легкий рум’янець та блиск в очах, викликаний хвилюванням, я зітхнула.

Вже час.

Дівчата посміхнулися моєму відображенню, поправляючи тканину сукні.

— Ти неймовірна. Сьогодні він знову в тебе закохається, — промовила Дерія.

Рія кивнула, підтверджуючи її слова.

— Не хвилюйся, усе пройде ідеально, от побачиш.

Я кивнула, зробила глибокий вдих, і вийшла за двері.

Мати Ранмара пішла раніше, аби приєднатися до інших гостей, тож до алтаря мене супроводжували дівчата, виконуючи обов’язки місцевих дружок, й підтримуючи дещо задовгий шлейф весільної сукні.

Десь там, вдалині, шуміло море. Однак ані шторм, ані грозові хмари не могли затьмарити мого щастя, коли я побачила його.

Наші погляди зустрілися, і його губ торкнулася ніжна, любляча усмішка. І усе навколо стало неважливим.

Здавалося, навіть якщо небо перетне блискавка і почнеться дощ, а земля під нашими ногами розділиться навпіл, це однаково буде найкращийй день в моєму житті. Нашому житті.

Зупинившись в кроці від нього, я затамувала подих. Ранмар переплів наші пальці і прошепотів:

— Ти неймовірна.

Я зашарілася та відказала:

— Ти також.

І це була чистісінька правда.

Коли почалася церемонія, і храмовниця почала свою промову, дивилася тільки на нього. Ніби увесь мій світ сконцентрувався в його очах.

А він дивився тільки на мене.

І лише коли храмовниця звеліла нам доторкнутися до каменя, щоб підтвердити наш намір, я нарешті подивилася на її обоиччя і здивовано кліпнула.

Богиня непомітно підморгнула мені та посміхнулася.

Я нічого не розповіла про це Ранмару ані тоді, ані до самого кінця церемонії, що закінчилася парними відмітинами на наших зап’ястках та невимовним поцілунком в грозовому небі.

Я досі не знаю, чому вона з’явилася тоді чи раніше, чому втрутилася в нашу з Ранмаром долю. Та поряд із ним, відчуваючи його руки на своїй талії, губи на своїх губах, і усю ту любов та ніжність, я була вдячна за те, що вона це зробила.

КІНЕЦЬ

__________________________

Любі, історія Агати нарешті добігла свого щасливого фіналу!

Я хочу подякувати усім, хто пройшов з нами цей шлях. Зараз непрості часи, і дуже важливо триматися за щось світле і добре. Сподіваюся фінал Потраплянки вам це дав ❤️

Ну а якщо ви не хочете прощатися з нашими героями та всесвітом, запрошую вас у новинку — історію Вільярда та Рії, під назвою Тримайтеся, Ваша Величносте, або Розшукується артефактор!

 

Анотація:

Рія усе життя змушена переховувати свій дар, аби ним не скористалися заради зла. Вдавати звичайну сирітку без магічного дару, котру прихістив старий майстер-артефактор. Працювати у підвалі, ледь не до самого світанку, аби виконати чужі замовлення, і вдавати, що вона у цьому всьому анітрохи не розбирається.

Таким було її життя багато років. Аж доки хтось не викрав її вчителя разом з королівським артефактом. Тепер вчитель у розшуку, й їй доведеться втрутитися, аби докопатися до правди.

 

Кінець

1 ... 143 144
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Стережіться, пане ректоре, або Справу веде потраплянка!, Софія Малинська», після закриття браузера.

Подібні книжки до «Стережіться, пане ректоре, або Справу веде потраплянка!, Софія Малинська» жанру - 📖 Гумор:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Стережіться, пане ректоре, або Справу веде потраплянка!, Софія Малинська"
Біографії Блог